У Південній Кореї пообіцяли зреагувати на участь військових КНДР у війні РФ проти України

Джерело: Reuters

У Південній Кореї заявили, що участь військ КНДР у війні Росії проти України є “серйозною загрозою безпеці” та пообіцяли зреагувати.

Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль 18 жовтня провів незаплановану зустріч з безпеки з головними представниками розвідки, армії та нацбезпеки, аби обговорити участь військ Північної Кореї у російсько-українській війні на боці РФ.

“Учасники… погодились у думці, що сьогоднішня ситуація, коли тісніші зв’язки Росії та Північної Кореї вийшли за межі відправлення військових вантажів та перейшли до фактичної відправки військ, є серйозною загрозою безпеці не лише для нашої країни, але й для всієї міжнародної спільноти”, – повідомили у канцелярії Юн Сук Йоля після зустрічі.

Також повідомляється, що Південна Корея зреагує на такий крок КНДР всіма доступними заходами.

На зустрічі також повідомили, що, наймовірніше, деякі військові КНДР справді були у Росії та брали участь у бойових діях проти України. Водночас точних даних – про характер та масштаби цього розгортання – офіційні особи не розповіли.

На початку тижня у міноборони Південної Кореї заявили, що повідомлення про те, що північнокорейські військові відправились на допомогу Росії “цілком ймовірні” і, скоріш за все, КНДР відправить до РФ ще більше солдатів.

Україна стверджує, що солдатів з КНДР відправили, аби вони допомагали росіянам запускати свої балістичні ракети. У ЗМІ повідомили, що кілька північнокорейців загинули унаслідок ракетного удару по ТОТ Донеччини.

Цю інформацію підвередив голова Центру протидії дезінформації України Андрій Коваленко, який у своєму телеграм-каналі написав, що військові інженери з КНДР контролюють процес запуску озброєння і деякі з них вже загинули.

Українське джерело у розвідці повідомило, що невідомо, на яку ділянку фронту можуть направити північнокорейців. Одне з припущень – що їх розташують уздовж кордону замість російських військових, які зараз там перебувають, щоб перекинути їх на фронт в Україні.

Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.

Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.

Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.

У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.