У Польщі розробляють план евакуації населення на випадок війни

Джерело: AP

Міністерство внутрішніх справ Польщі працює над створенням правил евакуації цивільного населення та національних культурних цінностей у разі стихійного лиха чи військової загрози.

Документ планують розробити протягом трьох місяців.

Ці правила базуються на законі про захист цивільного населення, що набув чинності 1 січня. Їх розробка пов’язана з нещодавньою повінню на півдні Польщі та повномасштабною війною, розв’язаною Росією проти України.

Законопроєкт, який ще має затвердити уряд прем’єр-міністра Дональда Туска, передбачає виділення не менше 0,3% ВВП на посилення готовності до евакуації.

Нові правила визначатимуть обов’язки та координацію служб цивільної безпеки, які відповідатимуть за переміщення населення в безпечні місця, а також міститимуть рекомендації щодо евакуації та збереження творів мистецтва.

Також стало відомо, що столиця Польщі витратить 117 мільйонів злотих ($30 мільйонів) у найближчі два-три роки на облаштування бомбосховищ та інші заходи безпеки, оскільки повномасштабна війна РФ проти сусідньої України триває третій рік, заявив мер Варшави Рафал Тшасковский.

У квітні влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.

Нещодавно міністр оборони Польщі поінформував, що Варшава вирішила збільшити кількість своїх військ на сході у прикордонних районах через загрозу з боку РФ та РБ. Посилення присутності армії передбачено у Вармінсько-Мазурському, Підляському, Люблінському та Підкарпатському воєводствах.

У Генштабі Збройних сил Польщі поінформували, що польські пілоти відпрацювали посадку бойових літаків на дорозі поблизу кордону з РФ.

Раніше у Міноборони Польщі повідомили про дислокування нової військової частини в місті Чарна-Білостоцька, що за 30 км від кордону з РБ.

Окрім цього, нові укріплення на кордоні країн Балтії з Росією викликають занепокоєння щодо безпеки в регіоні. Естонія планує збудувати сотні посилених бункерів, ставлячи це у контексті створення нової оборонної лінії, щоб захистити себе і своїх союзників від можливого вторгнення Росії.

Литва, зі свого боку, відкриває більше як 12 протимобільних оборонних споруд і, зокрема протитанкові загородження та бар’єри, призначені для уповільнення потенційного ворога. Подібні заходи також були прийняті Латвією та Фінляндією, підкреслюючи серйозність загрози, яку вони сприймають від сусідніх Росії та Білорусі.

Естонія, Латвія та Литва витрачають значні суми на зміцнення своїх оборонних можливостей та збільшення присутності НАТО у своїх територіальних водах і повітряному просторі. Ці заходи спрямовані на забезпечення безпеки та стабільності в регіоні, де відносини з Росією залишаються напруженими.

Тоді як у Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої війни.

У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Посли країн Балтії заявили, що НАТО має бути готове до того, що Росія розпочне “екзистенційну” війну проти країн Балтії, “замасковану хуртовиною дезінформації”.