У РФ затримали співзасновника індійської компанії за постачання фальсифікованих ліків

Джерело: росЗМІ

Російські силовики затримали співзасновника індійської фармацевтичної компанії Jodas Expoim Сингха Шаші та його дружину за підозрою у постачанні фальсифікованих ліків. Проти них порушено кримінальну справу за статтею 238.1 КК РФ. У межах розслідування допитано ще 14 осіб.

Оперативники РФ провели обшуки в офісі компанії та у помешканні Шаші, де виявили сейф із 55 млн рублів і вилучили електронні пристрої. Після допиту подружжя відпустили під підписку про невиїзд. За інформацією джерел, розпочато кілька кримінальних проваджень.

Проблеми Jodas Expoim із російською владою почалися ще у 2024 році, коли індійські митники виявили партію антибіотиків вартістю 18 млн рублів із недостовірними даними на упаковках. Попри це, препарати таки потрапили на російський ринок. У лютому 2025-го Росздравнадзор підтвердив факт імпорту фальшивих медикаментів, зокрема Новаклаву, Ампіциліну+Сульбактаму та Меропенему Джодас.

Jodas Expoim є одним із важливих гравців на фармринку РФ. У 2024 році компанія постачила в країну 5,76 млн упаковок ліків на суму 6,73 млрд рублів, що на 37,6% більше, ніж у 2023-му. Водночас її російська “дочка”, ТОВ “Джодас Експоім”, була п’ятою за виручкою серед фармкомпаній РФ, проте зазнала збитків у 2,5 млрд рублів.

Крім того, у 2024 році Дев’ятий арбітражний апеляційний суд РФ визнав Мінздоров’я Росії винним у спробі зареєструвати та вивести на ринок антибіотик Біапенем за підробленими документами. Інший індійський виробник Kopran Research Laboratories довів, що не надавав дозволу Jodas Expoim на його виробництво, хоча російське відомство стверджувало протилежне.

У РФ спостерігається значний дефіцит життєво необхідних лікарських засобів, що є наслідком міжнародних санкцій та економічних труднощів, спричинених військовими діями проти України.

Основні причини дефіциту ліків:

Припинення постачання сировини та компонентів: Багато міжнародних фармацевтичних компаній, включаючи китайські постачальники, зупинили постачання сировини для виробництва ліків до Росії через санкції. Це призвело до зупинки виробництва багатьох медикаментів та зростання смертності серед пацієнтів.
Залежність від імпорту: До початку війни близько 40% російського фармацевтичного ринку становили імпортні ліки, а 80% активних речовин для вітчизняних препаратів також імпортувалися. Санкції порушили ці постачання, що спричинило дефіцит багатьох препаратів.
Відхід міжнародних фармацевтичних компаній: Такі великі компанії, як Bayer, Pfizer, MSD, Novartis, Sanofi, Eli Lilly та Gilead, припинили діяльність у Росії, зупинили інвестиції та клінічні випробування, що ще більше погіршило ситуацію з доступністю ліків.

Наслідки для пацієнтів:

Перенесення планових операцій: Через нестачу медикаментів багато планових хірургічних втручань відкладаються на невизначений термін, що негативно впливає на здоров’я пацієнтів.
Зростання цін на ліки: Дефіцит препаратів призвів до суттєвого підвищення їх вартості, роблячи їх менш доступними для населення.
Нестача специфічних ліків: Особливо гостро відчувається дефіцит препаратів для лікування автоімунних захворювань, таких як ревматоїдний артрит. У 2024 році постачання ліків з активною речовиною інфліксимаб зменшилося на 46% проти минулого року.

У лютому імпорт сирої нафти з РФ до Індії впав до найнижчого рівня з січня 2023 року.
Індія, одна з найбільших імпортерок російської нафти, заявила, що продовжить її купувати лише за умови, що її постачатимуть компанії і судна, які не потрапили під санкції США.
Індія та Франція завершили переговори щодо закупівлі 26 винищувачів Rafale M вартістю 7,6 млрд євро. Індійський флот планує замінити ними застарілі російські МіГ-29К і МіГ-29КУБ. Очікується, що міністр оборони Франції підпише контракт у квітні під час візиту до Індії.

Міністерство спорту Ірану офіційно заявило про відмову від виступів на ЧС-2026 у США, Канаді та Мексиці, мотивуючи це неможливістю змагатися в країні, яка несе відповідальність за ліквідацію аятоли Алі Хаменеї. Водночас президент США Дональд Трамп також публічно поставив під сумнів доцільність участі збірної Ірану в літньому Чемпіонаті світу, назвавши це небезпечним для самих спортсменів.