У Румунії поки що не погодили фінансову допомогу для українських переселенців у 2024 році
Джерело: Euractiv
У 2024 році румунська влада поки що не забезпечила жодної фінансової допомоги українським біженцям. За інформацією з Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій (IGSU), у лютому українські біженці отримали певну підтримку, але ці виплати були простроченими.
Щодо видатків за січень і лютий 2024 року, IGSU повідомила, що здійснила кроки щодо отримання необхідних коштів після отримання запитів від місцевих органів влади, але не може оцінити, коли ці кошти буде отримано.
Минулого року допомогу українським біженцям також було затримано через дефіцит бюджету, що призвело до протестів кількох десятків біженців перед міністерством фінансів у листопаді 2023 року.
До квітня 2023 року українським біженцям надавалася допомога в рамках програми “50/20”, яка передбачала 50 леїв (10 євро) на проживання та 20 леїв на харчування щоденно. Проте ці гроші не надавались безпосередньо біженцям, а перераховувались румунським приймаючим сторонам.
З травня 2023 року уряд зменшив допомогу до 750 леїв (150 євро) на місяць для окремих осіб і 2 000 леїв (402 євро) на місяць для сімей, з додатковими 600 леями (120 євро) на особу на витрати на харчування. Дорослі повинні були бути зареєстровані в повітових агентствах зайнятості, муніципалітеті Бухареста або мати роботу в Румунії, а діти повинні були ходити до школи, щоб мати право на отримання допомоги.
Станом на лютий 2024 року в Румунії перебувало понад 78 тисяч українських біженців. На рівні ЄС Румунія посідає восьме місце за кількістю українських біженців.
- Українські переселенці дедалі частіше прямують до Німеччини, Чехії та Іспанії. Станом на сьогодні вже 4,3 млн громадян України отримали статус тимчасового захисту в ЄС, переважно у ФРН (1,2 млн), Польщі (951 тис.) та Чехії (381 тис.).
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.