У світі майже кожна четверта дитина зіштовхнулася з прямим впливом війни — дослідження

Джерело: сайт президента України

Майже кожна четверта дитина у світі зіштовхнулася з впливом війни напряму, у той час, коли 67% дітей постраждали внаслідок непрямих наслідків. Такі дані були оприлюднені під час четвертого Саміту перших леді та джентльменів у Києві, де представили результати дослідження “Захист дитинства: виміри безпеки для молодого покоління”.

Опитування, проведене серед 300 батьків і такої ж кількості дітей у 15 країнах, включаючи Україну, США, Бразилію, Литву, Японію, Францію та Ірак, продемонструвало масштабний вплив воєн на життя дітей.

Перша леді України Олена Зеленська, коментуючи результати, заявила, що безпека дітей має багато аспектів. Це дослідження було спрямоване на виявлення основних загроз для молодого покоління в різних країнах світу. До того ж соціологи провели всього 9 тисяч інтерв’ю.

Дані опитування дітей віком від 13 до 17 років свідчать, що 89% з них знають щонайменше про одну війну або збройний конфлікт, який триває на сьогодні. Найвищий рівень постраждалих дітей спостерігається в Україні, де 99% дітей безпосередньо зазнали впливу бойових дій.

До категорії дітей, що зазнали прямого впливу війни, належать ті, хто:є

  • проживають у країні, де триває війна;
  • мають членів родини або друзів на фронті;
  • втратили близьких через війну;
  • мають родичів або друзів, які працюють на підтримку військових дій.

Водночас найменше війна торкнулася дітей у Японії, де лише 4% дітей зазнали її безпосереднього впливу. Однак у Франції 86% дітей зазнали непрямого впливу війни. Це проявляється у знанні людей, які проживають у країнах з активними бойовими діями, або через інформацію, отриману з новин та соціальних мереж.

Олена Зеленська додаоа, що навіть у тих країнах, де війни немає, її вплив відчувається через глобальні зміни. Наприклад, через економічні наслідки, такі як зростання цін на товари та послуги.

Дослідження також показало, що діти, які безпосередньо постраждали від війни, значно більше занепокоєні своїм життям. Вони частіше відчувають небезпеку вдома (на 78%), занепокоєння через свій зовнішній вигляд (42%), кількість друзів (39%) і безпеку поза домом (35%).

Ще однією важливою проблемою, яку виявило дослідження, стала небезпека в інтернеті. 80% батьків висловлюють занепокоєння щодо безпеки своїх дітей онлайн, тоді як 8 з 10 підлітків зізналися, що знають хоча б одну людину, яка стала жертвою інтернет-загроз. Крім того, 13% дітей стикалися з шантажем через інтимні знімки, а 21% — із зображеннями суїцидів або самоушкоджень.

Проблеми ментального здоров’я стали основною турботою для дітей, за результатами опитування, поряд із сімейними питаннями та екологічними проблемами. Дослідження було проведене міжнародною консалтинговою компанією Catalyse Research у співпраці з BRAND UKRAINE та за підтримки ЮНІСЕФ.

У Росії за перші шість місяців 2025 року суди винесли 224 вироки у справах про державну зраду, шпигунство та конфіденційне співробітництво з іноземними державами. Це абсолютний рекорд за всю сучасну історію країни. Фігурантами цих справ стали 232 особи.

Під час ракетно-дронового удару Росії 5 жовтня над західною частиною України, на яку припав основний удар, пролетіло щонайменше три китайські розвідувальні супутники серії Yaogan 33. Про це повідомляє Мілітарний, посилаючись на моніторинговий сервіс Heavens Above, що відстежує орбіти супутників.

Голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький заявив, що Росія цілеспрямовано атакувала газову інфраструктуру України у ніч на 5 жовтня.

Постачання Україні дальніх ракет Tomahawk зі США, здатних уражати цілі на відстані до 2,5 тисяч кілометрів, призведе до руйнування російсько-американських відносин, поскаржився глава РФ Володимир Путін в інтерв’ю пропагандисту Павлу Зарубіну.

У Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що російські архіви припинили видачу справ репресованих за часів сталінських чисток історикам та представникам громадськості. За законодавством РФ справу репресованого може отримати будь-яка зацікавлена особа через 75 років після її закриття. Проте російські бюрократи посилаються на наказ “росархіва” № 38 від 20 березня 2025 року про порядок віднесення документів до “службової інформації обмеженого поширення”.