У Варшаві зводитимуть нові укриття через загрозу російських обстрілів
Джерело: Reuters
Столиця Польщі витратить 117 мільйонів злотих ($30 мільйонів) у найближчі два-три роки на облаштування бомбосховищ та інші заходи безпеки, оскільки повномасштабна війна РФ проти сусідньої України триває третій рік, заявив мер Варшави Рафал Тшасковский.
У той час як член НАТО Польща запевнила громадян, що її місце в альянсі гарантує їхню безпеку від будь-якого нападу Росії, вторгнення через її кордон спонукало підготовку до можливих російських ударів.
З власної ініціативи ми провели інвентаризацію місць для укриття, — зазначив Тшасковский на пресконференції після публікації звіту Вищої контрольної палати Польщі щодо забезпечення бомбосховищами у країні.
За даними пожежної служби, менш як 4% населення можуть розраховувати на місце, де вони могли б сховатися. У звіті також виявлено відсутність базових правил щодо укриттів, включаючи необхідне обладнання та технічні характеристики, необхідні для захисних споруд.
Як укриття передбачається також використовувати підземні паркування та станції метро, але для цього їх необхідно додатково обладнати, зокрема провести воду та резервні електричні потужності. Загалом часткове перепрофілювання можуть бути піддані приміщення площею 7 млн кв. м, додав Тшасковский.
117 мільйонів (злотих) на підвищення безпеки — це гроші на найближчі два-три роки, і ми готові виділити на ці цілі ще більше, — зазначив він.
Окрім цього, мер Варшави запевнив, що лікарні будуть готові до загроз, а представники громадськості навчені тому, як діяти в надзвичайних ситуаціях.
Нещодавно у Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої війни.
Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
- Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що у 2024 році розпочнеться мобілізація українських чоловіків, які живуть за кордоном.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
- Російські спецслужби прагнули проводити операцію щодо перешкоджання вступу Фінляндії та Швеції до НАТО, використовуючи різні заходи, такі як організація демонстрацій.
- 29 листопада 2023 року під час засідання Ради Україна-НАТО затверджено річну програму, спрямовану на підготовку України до членства в Альянсі.
Комітет Сенату США з міжнародних справ на засіданні у середу, 22 жовтня, схвалив законопроєкт про визнання Росії державою-спонсором тероризму через викрадення українських дітей, повідомив автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.
23 жовтня під час зустрічі у Парижі Володимир Зеленський та Емманюель Макрон узгодили подальші кроки для зміцнення оборонної співпраці, посилення тиску на Росію та гарантування безпеки України.
Після чергового обстрілу Харкова, волонтери вирушили на місце події, щоб підтримати тих, хто ліквідовував наслідки атаки – від рятувальників до комунальників.
У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.