Удари по Криму є чутливою темою у російському провоєнному інформаційному просторі – ISW
Джерело: ISW
Фахівці Інституту вивчення війни зауважили, що удари по тимчасово окупованому Криму викликали суперечки серед російських воєнкорів, що свідчить про те, що ця тема є чутливою у російському провоєнному інфопросторі.
Один з російських воєнкорів звинуватив іншого свого колегу у тому, що він публікував зображення наслідків ударів по Криму та Чонгарському мосту. Він назвав його “імбецилом”, який публікує провокаційні публікації та критикує міноборони РФ, поширюючи паніку.
Він також звинуватив воєнкора у крадіжці коштів, які збирали для російської армії.
Аналітики зауважили, що у цих суперечках більшість інших російських воєнкорів підтримали саме того свого колегу, який піддався критиці.
“Суперечка навколо цих двох воєнкорів разом із супровідними звинуваченнями свідчить про те, що питання ударів по Криму є виразно невралгічною точкою в провоєнному російському інформаційному просторі”, – зауважили в ISW.
Аналітики додали, що після ударів по Чонгарському мосту 29 липня більшість російських воєнкорів зберігали мовчання і лише кілька Telegram-каналів перепостили зображення з наслідками удару через декілька днів після атаки.
На думку експертів, ймовірно, що саме у Кремлі дали вказівку воєнкорам мовчати про атаку на Чонгарський міст.
“Критика висвітлення кримських ударів двома критично налаштованими воєнкорами ще більше підтверджує попередню оцінку ISW і підкреслює той факт, що висвітлення подій у Криму створило значну напругу в російському інформаційному просторі”, – додали фахівці.
Вони резюмували, що російська влада, зокрема окупаційна влада Криму, зацікавлені у тому, аби інформацію про удари по півострову залишалась непублічною, оскільки вона може викликати паніку серед населення та поставить під сумнів здатність РФ зберегти тимчасово окуповані території.
У Великій Британії військові готують елітну українську бригаду спецпризначенців для деокупації Криму. Визволити півострів планують до Різдва.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.