Удари по Криму є чутливою темою у російському провоєнному інформаційному просторі – ISW
Джерело: ISW
Фахівці Інституту вивчення війни зауважили, що удари по тимчасово окупованому Криму викликали суперечки серед російських воєнкорів, що свідчить про те, що ця тема є чутливою у російському провоєнному інфопросторі.
Один з російських воєнкорів звинуватив іншого свого колегу у тому, що він публікував зображення наслідків ударів по Криму та Чонгарському мосту. Він назвав його “імбецилом”, який публікує провокаційні публікації та критикує міноборони РФ, поширюючи паніку.
Він також звинуватив воєнкора у крадіжці коштів, які збирали для російської армії.
Аналітики зауважили, що у цих суперечках більшість інших російських воєнкорів підтримали саме того свого колегу, який піддався критиці.
“Суперечка навколо цих двох воєнкорів разом із супровідними звинуваченнями свідчить про те, що питання ударів по Криму є виразно невралгічною точкою в провоєнному російському інформаційному просторі”, – зауважили в ISW.
Аналітики додали, що після ударів по Чонгарському мосту 29 липня більшість російських воєнкорів зберігали мовчання і лише кілька Telegram-каналів перепостили зображення з наслідками удару через декілька днів після атаки.
На думку експертів, ймовірно, що саме у Кремлі дали вказівку воєнкорам мовчати про атаку на Чонгарський міст.
“Критика висвітлення кримських ударів двома критично налаштованими воєнкорами ще більше підтверджує попередню оцінку ISW і підкреслює той факт, що висвітлення подій у Криму створило значну напругу в російському інформаційному просторі”, – додали фахівці.
Вони резюмували, що російська влада, зокрема окупаційна влада Криму, зацікавлені у тому, аби інформацію про удари по півострову залишалась непублічною, оскільки вона може викликати паніку серед населення та поставить під сумнів здатність РФ зберегти тимчасово окуповані території.
У Великій Британії військові готують елітну українську бригаду спецпризначенців для деокупації Криму. Визволити півострів планують до Різдва.
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах.
Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.
Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України під час зимового періоду.