Україна підписала безпекову угоду з Люксембургом терміном на десять років

Джерело: Офіс президента

10 липня у Вашингтоні президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден уклали угоду про довготривалу співпрацю у сфері безпеки.

Цього року Люксембург виділив 80 млн євро на оборонну допомогу Україні й надаватиме підтримку з такою ж динамікою впродовж усього десятирічного терміну дії угоди. З початку повномасштабного російського вторгнення країна надала військову підтримку нашій державі на понад 250 млн євро.

Деталі угоди:

  • Люксембург як співлідер ІТ-коаліції спроможностей підтримуватиме Україну щодо навчання у кіберсфері, зокрема надасть у розпорядження нашої держави можливості своїх провідних навчальних закладів.
  • Люксембург допомагатиме в залученні джерел фінансування та підтримуватиме зусилля України щодо інтеграції оборонної промисловості до стандартів оборони й безпеки НАТО та ЄС.
  • Люксембург сприятиме звільненню й поверненню всіх українців, передусім дітей, насильно депортованих в РФ та підтримуватиме внутрішньо переміщених осіб.
  • Країна підтримуватиме українську культуру та мистецтво
  • Допомагатиме у впровадженні реформ
  • Сприятиме відновленню України та поглибленню економічного співробітництва
  • Гарантує підтримку Української формули миру та притягнення РФ до відповідальності (передбачається реалізація компенсаційного механізму та посилення санкцій проти РФ).
  • У документі Люксембург чітко підтверджує свою підтримку майбутнього членства України в ЄС і НАТО.

Загалом наша держава уклала вже 22 двосторонні безпекові угоди на виконання Спільної декларації G7, яку ухвалили у Вільнюсі 12 липня 2023 року: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, ЄС, Естонією, Литвою, Польщею та Люксембургом.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

Нагадаємо, 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Загалом Україна уклала вже двадцять двосторонніх безпекових угод. Україна підписала двосторонні безпекові угоди з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, ЄС, Естонією та Литвою.

Ми повідомляли, що 27 червня, в Брюсселі Європейський Союз підписав з Україною угоду про гарантії безпеки.

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною безпекову угоду терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

  • 8 липня Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві угоду про гарантії безпеки.
  • 13 червня президент США Джо Байден і Президент України Володимир Зеленський підписали 10-річну двосторонню угоду про гарантії, спрямовану на зміцнення оборони України від російських загарбників.
  • 27 червня у Брюсселі президент Володимир Зеленський підписав угоди про гарантії безпеки з главою Литви Гітанасом Науседою та прем’єр-міністеркою Естонії Каєю Каллас.
  • Україна і Чехія планують укласти безпекову угоду 18 липня, заявив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.

Господар Кремля Володимир Путін 2 жовтня заявив, що Росія може вдарити по українських атомних електростанціях у відповідь на “удари по Запорізькій АЕС”.

Лідери ЄС не змогли просунутися у питанні створення кредиту для України на €140 млрд, забезпеченого замороженими російськими активами. Під час саміту низка країн висловила юридичні та технічні застереження, повідомляє Financial Times.

Міністерство закордонних справ рішуче засудило рішення Нікарагуа визнати тимчасово окуповані території частиною РФ, розцінивши це як спробу підірвати суверенітет і територіальну цілісність України, та оголосило про розрив дипломатичних відносин із Манагуа.

У Харкові правоохоронці викрили схему ухилення від мобілізації, яку організував 46-річний проректор одного з провідних харківських університетів організував схему ухилення від мобілізації. Він також є позафракційним депутатом Харківської обласної ради VIII скликання, обраним від забороненої в Україні проросійської партії “ОПЗЖ”.

Суд засудив до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна мешканця Сумщини, який шпигував для ФСБ і передавав ворогу дані про українських військових на початку повномасштабного вторгнення.