Україна розпочала переговори щодо безпекової угоди з Люксембургом

Джерело: Офіс президента

14 травня Україна та Люксембург розпочали двосторонні переговори про укладення угоди щодо співробітництва у сфері безпеки та довгострокову підтримку.

Про початок роботи над документом домовилися під час розмови президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден.

Українська сторона подякувала Люксембургу за незмінну підтримку та прояв лідерства, зокрема в таких питаннях, як співголовування в ІТ-коаліції, військова допомога, підтримка членства України в ЄС і НАТО.

Сторони ґрунтовно опрацювали текст проєкту угоди, обговорили зміст окремих положень та узгодили подальші кроки. Вже за результатами першого раунду вони відзначили суттєвий прогрес на шляху до підписання документа.

Нагадаємо, 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

Наступними документи підписали Німеччина, Франція, Данія, Канада, Італія, Нідерланди, Фінляндія та Латвія. Паніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Київ сподівається підписати подібні договори з більш ніж 30 державами.

28 квітня Зеленський повідомив, що нині Україна та США ведуть переговори щодо обсягів допомоги на наступні десять років у межах “найсильнішого” двостороннього договору в галузі безпеки.

Тоді як 1 травня, у своєму відеозверненні, президент зазначив, що Україна готує ще сім нових безпекових документів для нашої держави — двосторонніх угод про гарантії безпеки.

Станом на сьогодні вже вісім союзників Києва, включаючи Велику Британію та членів ЄС, таких як Німеччина та Франція, підписали власні гарантії безпеки з Україною.

  • 11 квітня Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду.
  • 3 квітня Україна та Фінляндія підписали угоду про довгострокове співробітництво у сфері безпеки та підтримки.
  • Україна спільно з Румунію розпочали переговори стосовно безпекових гарантій для нашої країни. Сторони зокрема узгодили модальності подальших переговорів.
  • Данія оголосила про укладення двосторонньої безпекової угоди з Україною, яка передбачає підтримку протягом наступних 10 років, заявило Міністерство закордонних справ Данії.
  • В Офісі президента поінформували, що Україна розпочала переговори з Іспанією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.
  • 6 березня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом заявив, що нині сторони почали підготовку до двосторонньої угоди щодо гарантій безпеки.
  • 3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.
  • Згідно з проєктом документа, Європейський Союз пообіцяв довгострокову безпекову підтримку України, запевнивши Київ у наданні додаткового озброєння, військової підготовки та іншої допомоги на довгостроковій основі.

Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.

Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.