Україна та Греція фіналізують текст безпекової угоди
Джерело: Офіс президента
29 липня українська сторона провела черговий раунд переговорів із Грецією щодо підписання двосторонньої безпекової угоди.
Зауважується, що нині сторони продовжили роботу над проєктом документа й узгодили графік подальших переговорів для фіналізації угоди, щоби лідери могли підписати її найближчим часом.
Станом на сьогодні Україна вже уклала 25 двосторонніх безпекових угод на виконання Спільної декларації G7, ухваленої торік у Вільнюсі.
Зараз Україна веде переговори ще з чотирма державами для підписання безпекового документа.
Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками
Нагадаємо, 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.
Ми повідомляли, що 27 червня, в Брюсселі Європейський Союз підписав з Україною угоду про гарантії безпеки.
У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною безпекову угоду терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.
- 8 липня Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві угоду про гарантії безпеки.
- 13 червня президент США Джо Байден і Президент України Володимир Зеленський підписали 10-річну двосторонню угоду про гарантії, спрямовану на зміцнення оборони України від російських загарбників.
- 27 червня у Брюсселі президент Володимир Зеленський підписав угоди про гарантії безпеки з главою Литви Гітанасом Науседою та прем’єр-міністеркою Естонії Каєю Каллас.
- Україна і Чехія планують укласти безпекову угоду 18 липня, заявив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.