Україна та Литва спільно вироблятимуть дрони для Сил оборони
Джерело: пресслужба Міноборони
4 листопада глава Міноборони Рустем Умєров спільно з міністром національної оборони Литви Лаурінасом Кащюнасом підписали документ щодо співпраці у сфері оборонної промисловості, спрямований на посилення наших захисників на полі бою.
Зокрема, Меморандум передбачає спільне виробництво БпЛА та компонентів до них, боєприпасів та комплектуючих, засобів РЕБ, розробку передових технологій.
Щиро вдячний Литві і особисто пану Кащюнасу за всебічну підтримку України. Литва — наш вірний друг, який допомагає нам дипломатично, економічно і, найголовніше, військово, – додав Умєров.
Під час зустрічі сторони також обговорили конкретні шляхи поглиблення нашої співпраці. Серед тем — плани на 2025 рік, спрямовані на ще більшу військову допомогу Україні.
Окрім того, представники української розвідки надали детальну інформацію литовським партнерам стосовно актуальної ситуації на фронті. Сторони проаналізували агресивні плани ворога на осінь і зиму.
Зауважимо, у січні Україна спільно з Литвою узгодили виробництво дронів для українського війська. Сторони визначили першочергові кроки для запуску процесу.
Нещодавно стало відомо, що Литва інвестує 10 млн євро у виробництво ракети-дрона “Паляниця” за “данською моделлю”, тобто напряму фінансуючи українського виробника.
- Українська компанія побудує в Литві завод із виробництва вибухових речовин нового покоління, зокрема RDX (гексогену), що сприятиме зміцненню обороноздатності України, Литви та Європи загалом.
- Литва та Швеція спільно виділили 22 мільйони євро на закупівлю пікапів та вантажівок для розмінування України. Литва надасть 15 мільйонів євро, тоді як Швеція – 7 мільйонів євро.
- 28 вересня Міністерство оборони Литви оголосило про передачу нової партії військової допомоги Україні.
- 26 червня президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що країна виділить не менш 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України.
Триває 1587-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.
Глава РФ Володимир Путін визнав черги на АЗС та дефіцит окремих марок бензину, попри максимальне завантаження нафтопереробних заводів та використання накопичених резервів.
Криза пального у тимчасово окупованому Криму почала впливати на ринок праці: жителі повідомляють про затримки зарплат, звільнення та вимушені неоплачувані відпустки.
Росія здатна продовжувати війну проти України ще протягом кількох років, попри втрати та економічний тиск. Про це заявив очільник Агентства розвідки Польщі Павел Шота, попередивши, що Кремль може рухатися до подальшої ескалації та тестування НАТО.
28 червня російські війська здійснили авіаційні удари по одному з районів Запоріжжя. Внаслідок чергової атаки загинули двоє цивільних, ще 16 осіб постраждали.