Україна та Португалія розпочнуть переговори щодо безпекової угоди
Джерело: Офіс президента
Україна та Португалія вже у найближчому майбутньому домовилися розпочати переговори щодо укладення угоди про гарантії безпеки.
Про це стало відомо з розмови заступника керівника Офісу президента Ігоря Жовкви з дипломатичним радником премʼєр-міністра Португалії Жоржем Монтейру.
Українська сторона зокрема відзначила практичну участь Португалії в танковій, авіаційній коаліціях та коаліції морських спроможностей, наголосивши на необхідності посилення військової підтримки.
Співрозмовники домовилися розпочати переговори щодо укладення двосторонньої безпекової угоди на виконання Спільної декларації “Групи семи” про підтримку України в найближчому майбутньому, — мовиться у повідомленні.
Також окрему увагу приділили підтриманню Португалією Української формули миру, а також європейських і євроатлантичних прагнень держави.
Зауважимо, 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.
3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.
У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.
Наступними документи підписали Німеччина та Франція, згодом приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.
- 3 квітня Україна та Фінляндія підписали угоду про довгострокове співробітництво у сфері безпеки та підтримки.
- Україна спільно з Румунію розпочали переговори стосовно безпекових гарантій для нашої країни. Сторони зокрема узгодили модальності подальших переговорів.
- 3 квітня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішідою. Сторони зокрема обговорили стан підготовки безпекової угоди за підсумками трьох раундів переговорів.
- Данія оголосила про укладення двосторонньої безпекової угоди з Україною, яка передбачає підтримку протягом наступних 10 років, заявило Міністерство закордонних справ Данії.
- В Офісі президента поінформували, що Україна розпочала переговори з Іспанією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.
- 6 березня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом заявив, що нині сторони почали підготовку до двосторонньої угоди щодо гарантій безпеки.
- 22 січня, під час свого візиту до Києва, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава приєдналася до Вільнюської декларації G7 щодо гарантій безпеки для України.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 5 грудня. Загалом від початку доби відбулося 180 бойових зіткнень.
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах.
Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.