Україна та Португалія розпочнуть переговори щодо безпекової угоди
Джерело: Офіс президента
Україна та Португалія вже у найближчому майбутньому домовилися розпочати переговори щодо укладення угоди про гарантії безпеки.
Про це стало відомо з розмови заступника керівника Офісу президента Ігоря Жовкви з дипломатичним радником премʼєр-міністра Португалії Жоржем Монтейру.
Українська сторона зокрема відзначила практичну участь Португалії в танковій, авіаційній коаліціях та коаліції морських спроможностей, наголосивши на необхідності посилення військової підтримки.
Співрозмовники домовилися розпочати переговори щодо укладення двосторонньої безпекової угоди на виконання Спільної декларації “Групи семи” про підтримку України в найближчому майбутньому, — мовиться у повідомленні.
Також окрему увагу приділили підтриманню Португалією Української формули миру, а також європейських і євроатлантичних прагнень держави.
Зауважимо, 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.
3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.
У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.
Наступними документи підписали Німеччина та Франція, згодом приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.
- 3 квітня Україна та Фінляндія підписали угоду про довгострокове співробітництво у сфері безпеки та підтримки.
- Україна спільно з Румунію розпочали переговори стосовно безпекових гарантій для нашої країни. Сторони зокрема узгодили модальності подальших переговорів.
- 3 квітня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішідою. Сторони зокрема обговорили стан підготовки безпекової угоди за підсумками трьох раундів переговорів.
- Данія оголосила про укладення двосторонньої безпекової угоди з Україною, яка передбачає підтримку протягом наступних 10 років, заявило Міністерство закордонних справ Данії.
- В Офісі президента поінформували, що Україна розпочала переговори з Іспанією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.
- 6 березня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом заявив, що нині сторони почали підготовку до двосторонньої угоди щодо гарантій безпеки.
- 22 січня, під час свого візиту до Києва, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава приєдналася до Вільнюської декларації G7 щодо гарантій безпеки для України.
У січні 2026 року росіяни випустили по Україні 91 балістичну ракету — найбільший місячний показник за час повномасштабної війни. На тлі посилення ворожих атак, Міноборони працює над прискоренням постачання ракет для комплексів MIM-104 Patriot із європейських складів.
Суд визнав винним у держзраді 35-річного киянина, засудивши до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Чоловік добровільно допомагав російському ФСБ коригувати удари по українській енергетиці, критичній інфраструктурі та військових.
16 лютого президент Володимир Зеленський доручив керівництву Повітряних сил, Міноборони та “Укренерго” протягом дня підготувати додаткові заходи захисту на тлі даних розвідки стосовно підготовки нового масованого обстрілу з боку РФ.
Сили оборони України у ніч на 16 лютого уразили райони зосередження живої сили російськиї армії, вузол зв’язку та пункт управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Донеччини, Запоріжжя та Дніпропетровщини. Інформація про втрати противника та масштаби завданих збитків нині уточнюється.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що протягом останніх двох місяців Росія втрачала на фронті більше військових, ніж ніж могла компенсувати новими контрактниками. Про це він повідомив на полях Мюнхенської конференції з безпеки, посилаючись на інформацію української сторони.