Україна та Португалія розпочнуть переговори щодо безпекової угоди
Джерело: Офіс президента
Україна та Португалія вже у найближчому майбутньому домовилися розпочати переговори щодо укладення угоди про гарантії безпеки.
Про це стало відомо з розмови заступника керівника Офісу президента Ігоря Жовкви з дипломатичним радником премʼєр-міністра Португалії Жоржем Монтейру.
Українська сторона зокрема відзначила практичну участь Португалії в танковій, авіаційній коаліціях та коаліції морських спроможностей, наголосивши на необхідності посилення військової підтримки.
Співрозмовники домовилися розпочати переговори щодо укладення двосторонньої безпекової угоди на виконання Спільної декларації “Групи семи” про підтримку України в найближчому майбутньому, — мовиться у повідомленні.
Також окрему увагу приділили підтриманню Португалією Української формули миру, а також європейських і євроатлантичних прагнень держави.
Зауважимо, 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.
3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.
У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.
Наступними документи підписали Німеччина та Франція, згодом приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.
- 3 квітня Україна та Фінляндія підписали угоду про довгострокове співробітництво у сфері безпеки та підтримки.
- Україна спільно з Румунію розпочали переговори стосовно безпекових гарантій для нашої країни. Сторони зокрема узгодили модальності подальших переговорів.
- 3 квітня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішідою. Сторони зокрема обговорили стан підготовки безпекової угоди за підсумками трьох раундів переговорів.
- Данія оголосила про укладення двосторонньої безпекової угоди з Україною, яка передбачає підтримку протягом наступних 10 років, заявило Міністерство закордонних справ Данії.
- В Офісі президента поінформували, що Україна розпочала переговори з Іспанією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.
- 6 березня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом заявив, що нині сторони почали підготовку до двосторонньої угоди щодо гарантій безпеки.
- 22 січня, під час свого візиту до Києва, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава приєдналася до Вільнюської декларації G7 щодо гарантій безпеки для України.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.