Україна та Португалія розпочнуть переговори щодо безпекової угоди

Джерело: Офіс президента

Україна та Португалія вже у найближчому майбутньому домовилися розпочати переговори щодо укладення угоди про гарантії безпеки.

Про це стало відомо з розмови заступника керівника Офісу президента Ігоря Жовкви з дипломатичним радником премʼєр-міністра Португалії Жоржем Монтейру.

Українська сторона зокрема відзначила практичну участь Португалії в танковій, авіаційній коаліціях та коаліції морських спроможностей, наголосивши на необхідності посилення військової підтримки.

Співрозмовники домовилися розпочати переговори щодо укладення двосторонньої безпекової угоди на виконання Спільної декларації “Групи семи” про підтримку України в найближчому майбутньому, — мовиться у повідомленні.

Також окрему увагу приділили підтриманню Португалією Української формули миру, а також європейських і євроатлантичних прагнень держави.

Зауважимо, 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

Наступними документи підписали Німеччина та Франція, згодом приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.

Самопроголошений президент РБ Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь не планує долучатися до бойових дій проти України. Він звернувся до посла РФ Бориса Гризлова, закликавши не втягувати країну у війну.

25 червня речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук спростував інформацію про нібито відступ російських військ із Кінбурнської коси.

25 червня президент Володимир Зеленський повідомив про затвердження 40-денної операції СБУ щодо впливу на РФ, аби домогтися завершення повномасштабної війни.

Правоохоронці оголосили підозру старшій лейтенантці військової частини на Львівщині через закупівлю генераторів за завищеними цінами. Держава зазнала збитків на понад 18,6 млн грн.

Сухопутні війська Збройних сил України відреагували на поширену в медіа інформацію щодо 425-го окремого штурмового полку “Скеля”. У командуванні заявили, що за наведеними фактами вже працюють уповноважені органи, а сама ситуація перебуває на контролі.