Українське Дунайське пароплавство побудувало ще одну великотоннажну SLG–баржу
-
- Фото: Мінінфраструктури
-
- Фото: Мінінфраструктури
Джерело: Мінінфраструктури
Українське Дунайське пароплавство побудувало вже другу великотоннажну SLG–баржу з використанням старих ліхтерних суден (малих сорокаметрових барж).
Першу спущено на воду в кінці 2023 року. Для будівництва баржі тоннажністю 2200 тонн використовують сорокаметрові ліхтерні баржі, які раніше через економічну недоцільність простоювали або використовувалися не за призначенням.
Повноцінна річкова SLG–баржа будується за принципом конструктора: відбувається стикування двох ліхтерів за допомогою вставки, що вирізається із третього судна.
Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що у 2023 році команда Українського Дунайського пароплавства вперше за тривалий час розпочала будівництво несамохідного флоту.
За його словами, на балансі підприємства залишилося понад 80 ліхтерів, частина з яких здають в оренду в якості так званих “проставок” між суднами та причалом. Але більшість гниє, витягуючи з компанії кошти на якірний збір, аварійні ремонти тощо.
“Використання ліхтерів як донорів для створення нових SLG-суден дає нам можливість навіть під час війни системно оновлювати річковий флот. При цьому собівартість виробництва барж SLG значно нижча, ніж будівництво судна з нуля. Всі роботи з будівництва нових барж відбуваються в Україні. Це створює нові робочі місця та позитивно впливає як на економіку регіону, так і в цілому на розвиток галузі внутрішніх водних шляхів. Це важливо також для забезпечення логістики та експорту зерна”, – пояснив очільник Мінінфраструктури Олександр Кубраков.
Також він зауважив, що баржі будуються за рахунок власних коштів Українського Дунайського пароплавства, без залучення бюджетного фінансування.
Вантажопідйомність оновленої SLG-баржі становить 2200 тонн, довжина – 76,5 метра, осадка – 3,1 метра. Будівництво барж типу SLG з ліхтерів-донорів відбувається у кілька етапів.
Спочатку проводиться оцінка суден-донорів, потім їх доставляють на завод, де проводиться ревізія суден на предмет виявлення дефектів і пошкоджень. Після цього розпочинається ремонт корпусів суден, палубних механізмів та горловин.
Потім здійснюється відрізка кормових частин суден-донорів, їх стикування та випробування відсіків. Далі – фарбування корпусу, переобладнання системи осушення, пожежогасіння, прокладання кабельтраси, переобладнання носової частини корпусу.
- Україна починає модернізувати річковий флот Дунайського пароплавства спільно з міжнародними партнерами.
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що у 2023 році дунайські порти збільшили перевалку вантажів більш ніж удвічі.
- Дунайська комісія вирішила позбавити Росію права членства через її удари ракетами та дронами по Нижньому Дунаю в Україні.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.