Українське Дунайське пароплавство побудувало ще одну великотоннажну SLG–баржу

Джерело: Мінінфраструктури

Українське Дунайське пароплавство побудувало вже другу великотоннажну SLG–баржу з використанням старих ліхтерних суден (малих сорокаметрових барж).

Першу спущено на воду в кінці 2023 року. Для будівництва баржі тоннажністю 2200 тонн використовують сорокаметрові ліхтерні баржі, які раніше через економічну недоцільність простоювали або використовувалися не за призначенням.

Повноцінна річкова SLG–баржа будується за принципом конструктора: відбувається стикування двох ліхтерів за допомогою вставки, що вирізається із третього судна.

Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що у 2023 році команда Українського Дунайського пароплавства вперше за тривалий час розпочала будівництво несамохідного флоту.

За його словами, на балансі підприємства залишилося понад 80 ліхтерів, частина з яких здають в оренду в якості так званих “проставок” між суднами та причалом. Але більшість гниє, витягуючи з компанії кошти на якірний збір, аварійні ремонти тощо.

 “Використання ліхтерів як донорів для створення нових SLG-суден дає нам можливість навіть під час війни системно оновлювати річковий флот. При цьому собівартість виробництва барж SLG значно нижча, ніж будівництво судна з нуля. Всі роботи з будівництва нових барж відбуваються в Україні. Це створює нові робочі місця та позитивно впливає як на економіку регіону, так і в цілому на розвиток галузі внутрішніх водних шляхів. Це важливо також для забезпечення логістики та експорту зерна”, – пояснив очільник Мінінфраструктури Олександр Кубраков.

Також він зауважив, що баржі будуються за рахунок власних коштів Українського Дунайського пароплавства, без залучення бюджетного фінансування.

Вантажопідйомність оновленої SLG-баржі становить 2200 тонн, довжина – 76,5 метра, осадка – 3,1 метра. Будівництво барж типу SLG з ліхтерів-донорів відбувається у кілька етапів.

Спочатку проводиться оцінка суден-донорів, потім їх доставляють на завод, де проводиться ревізія суден на предмет виявлення дефектів і пошкоджень. Після цього розпочинається ремонт корпусів суден, палубних механізмів та горловин.

Потім здійснюється відрізка кормових частин суден-донорів, їх стикування та випробування відсіків. Далі – фарбування корпусу, переобладнання системи осушення, пожежогасіння, прокладання кабельтраси, переобладнання носової частини корпусу.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч із представниками американського аналітичного центру Hudson Institute, під час якої поінформував їх про наслідки останніх російських обстрілів України.

Україна ініціює засідання Ради Безпеки ООН через останню масовану атаку на Київ у ніч на 14 травня. Відповідне доручення дав глава МЗС Андрій Сибіга.

Російська атака 14 травня спричинила лісові пожежі у Чорнобильській зоні.

14 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Швейцарії приєднатися до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.

14 травня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія здійснила одну з найтриваліших і найінтенсивніших атак проти України, “знущаючись” із дипломатичних зусиль щодо припинення війни.