Українські медіа недостатньо уваги приділяють довкіллю – дослідження ІМІ

Джерело: ІМІ

У 2024 році частка матеріалів екологічної тематики в онлайн-медіа становить лише 1,4% від загальної кількості публікацій. Цей показник знизився на 0,6% проти 2021 року, коли він становив 2%. Згідно з думкою експертів ІМІ, падіння відбулося через переорієнтацію інформаційної уваги журналістів на війну. Проте таке зміщення фокуса є небезпечним, адже екологічні питання, зокрема наслідки воєнних дій, залишаються важливими для довгострокового розвитку України.

У цьому контексті дослідники вирішили проаналізувати, як українські медіа висвітлюють сучасний екологічний стан та екологічні наслідки війни.

В моніторинговий період, в матеріалах про екологію найчастіше згадувалася тема про стан та забруднення повітря (21,1% від загальної кількості матеріалів про екологію). Такий високий відсоток матеріалів на цю тему стосувався як із наслідків пожежі в лісах Київщини, а також з пиловою бурею, яка надходила з Каспійського регіону.

Фокус на стані та забрудненні повітря в українських медіа є логічним, оскільки якість повітря має безпосередній вплив на здоров’я населення. В умовах війни, коли руйнування інфраструктури та пожежі стають частими явищами, ризики забруднення повітря зростають.

Майже кожен сьомий матеріал (14,4%), який потрапив у вибірку стосувався теми альтернативної енергетики.

Тоді як фокус ЗМІ на альтернативній енергетиці свідчить про зростаючу увагу до енергетичної безпеки в умовах війни та кліматичних викликів. Розвиток відновлюваних джерел енергії є стратегічно важливим, особливо на тлі постійних атак на критичну енергетичну інфраструктуру з боку Росії.

Неочікувано багато зафіксовано матеріалів про електротранспорт (10,3% від загальної кількості), для порівняння на цей показник у 2021 році мав близько 4% матеріалів.

Тоді як 9,3% матеріалів стосувалися теми забруднення води. Найголовнішим інфоприводом стало забруднення українських річок і масова загибель риби внаслідок викидів речовин із російського заводу, які потрапили до Десни та Сейму.

Близько 8,2% стосувалися досліджень в сфері екології. Медіа публікували матеріали з посиланням на іноземні джерела, які стосувалися наукових досліджень щодо пластику, води, клімату або ж загально екології.

Своєю чергою, 7,2% матеріалів стосувалися тварин та їх захисту. У медіа траплялися згадки про випущення до степу червонокнижних хомяків, врятування вимираючого виду рисі та безпекових заходів щодо вакцинації диких тварин від сказу.

Водночас 5,7% матеріалів стосувалися пожеж, які впливали екологічний стан. Здебільшого матеріали на цю тему стосувалися  масштабних пожеж в природних екосистемах

І лише 3,6% матеріалів стосувалися зафіксованих злочинів проти екосистеми. Найчастіше джерелами в таких матеріалах слугували державні екологічні інспекції.

Значно менше писали про сміття (3,1%), зміну клімату (3,1%), про екологічні ініціативи та екоактивістів (2,6%). Щодо теми сміття, то переважно медіа писали про стихійні сміттєзвалища та інфопривід про зупинку будівництва сміттєпереробного заводу у Львові.

Зауважується, що кожна третя новина (33,5%), яка стосувалась екології мала іноземне джерело інформації (медіа, агенства або інституції). Здебільшого матеріали з таким джерелом стосувалися електромобілів, досліджень та  зміни клімату.

Разом з тим, 25,3% матеріалів мали офіційне джерело інформації від загальної кількості матеріалів про довкілля. Найчастіше журналісти брали інформацію від офіційних представників та інституцій в соціальних мережах (верифіковані сторінки на Фейсбук або Телеграм-каналах).

Також збільшився показник власних журналістських матеріалів, які стосувалися довкілля (24,7%), так редакції готували лонгріди та аналітики, або ж залучали власних кореспондентів для написання текстів.

Лише кожен дев’ятий матеріал (11,3%) мав посилання на інше українське медіа.  Траплялися матеріали, які  мали  посилання на сторінки або пресслужбу бізнесу (3,1%) Таке джерело інформації стосувалося презентацій  нових електромобілів. Значно менше матеріалів мали неверифіковане джерело інформації в соціальних мережах (2,1%).

Виконавчий директор Екодії Олексій Пасюк у коментарі зазначив, що нині Україна постає перед низкою екологічних викликів. Однак, через нестачу повної інформації, що спричинено війною, складно оцінити масштаб основних екологічних проблем. Проте, на його думку, серед них можна виділити такі:

• Руйнування та аварії на промислових обʼєктах. Через бойові дії пошкоджуються промислові підприємства, склади та інфраструктура, що призводить до масштабного забруднення повітря, води і ґрунтів. Йдеться зокрема про розлив палива та інших забруднювачів, а також пожежі.
• Забруднення повітря у містах. Основними причинами забруднення є автомобільний транспорт, а також підприємства, які спалюють вугілля. Відсутність ефективного контролю за викидами ускладнює ситуацію, особливо у великих промислових містах.
• Сільськогосподарське забруднення води та ґрунтів. Інтенсивне використання добрив, отрутохімікатів та неправильне поводження з гноєм на сільськогосподарських територіях спричиняє деградацію ґрунтів і забруднення води.

На думку експерта, загальна проблема – у відсутності контролю за впливом на довкілля. Частково це спричинено відсутністю міжкордонного звʼязку через війну. Наприклад, причина забруднення річки Сейм з боку РФ залишається загадкою, і ми можемо лише припускати, що сталося.

Проте навіть на підконтрольних Україні територіях є проблеми з контролем за діяльністю бізнесу. Перевірки проводити заборонено. Наприклад, на звільнених територіях розмінування часто проводять самостійно, але питання про можливе забруднення ґрунтів шкідливими речовинами залишається відкритим. Місцева влада поспішала надавати місця для релокації бізнесу, не приділяючи належної уваги потенційним екологічним впливам підприємств.

З часом виникатимуть випадки забруднення через неналежні практики або недостатнє планування в умовах нестандартних ситуацій. Наприклад, масовий мор тварин на промислових фермах через відсутність електропостачання.

Пасюк пояснив, що українські медіа часто фокусуються на екологічних темах, котрі мають видимий і відчутний вплив на людей. Зокрема, активно висвітлювали температурні рекорди, викликані зміною клімату, та забруднення повітря, особливо під час пожеж.

Також еколог зазначив, що ще недооцінена тема — це справедлива трансформація вугільних регіонів. Окрім цього, потребує більшого висвітлення питання екологоорієнтованого управління землями, що постраждали від бойових дій, і захисту цінних природних екосистем.

Українські медіа також мало говорять про шумове та світлове забруднення в містах.

Звичайно, при обстрілах енергосистеми та відсутності світла генератори є меншим злом. Але навіть яскраве освітлення шкільних стадіонів, неправильно налаштоване вуличне світло, яке бʼє у вікна квартир, або гучна робота обладнання в сусідів також створюють дискомфорт для мешканців, – резюмував експерт.

Читайте також: Росія завдала екологічних збитків на понад €65 мільярдів – Міндовкілля

• Російські окупанти публікують фотографії, на яких показують свої “трофеї” – вбитих в українських заповідниках тварин, що знаходяться на межі зникнення.
• 16 липня голова Харківської облдержадміністрації Олег Синєгубов наголосив, що російські війська цілеспрямовано обстрілює лісові насадження Харківської області, викликаючи пожежі.
• Під час конференції СОР28 очільник Міндовкілля України Руслан Стрілець і держсекретар з питань навколишнього середовища, харчування та сільських справ Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Стів Барклі підписали меморандум про співпрацю у відновленні лісів та нацпарків.