Український католицький університет запускає курс із вивчення кримськотатарської мови
Джерело: Мінреінтеграції та Інститут релігії й суспільства
Інститут релігії та суспільства Українського католицького університету у Львові анонсував курс із вивчення кримськотатарської мови.
Семестрова програма складатиметься з 15 лекцій, у межах яких передбачено:
- сертифікат УКУ, що засвідчує проходження мовного курсу – 3 кредити ECTS;
- унікальне вивчення мови в контексті культури й традицій Криму;
- ексклюзивну екскурсію мусульманським компонентом Львова.
Набір до груп здійснюється за двома форматами: офлайн або дистанційно.
Строк подачі заявок – до 13 вересня 2023 року.
Зазначимо, що нещодавно у Кабінеті міністрів України ухвалили розпорядження стосовно розроблення правопису кримськотатарської мови. У ньому використають алфавіт цієї мови на основі латинської графіки.
За розроблення нового правопису відповідатиме Державна служба з етнополітики та свободи совісті й МОН. Також до наукової роботи долучаться: Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, а також Меджліс кримськотатарського народу.
У міністерстві підкреслили, що використання латинського алфавіту полегшить вивчення кримськотатарської мови і етнічним кримським татарам, й усім охочим.
- У тимчасово окупованому Криму російська ворожа армія проводить заходи “військово-патріотичного виховання”, спрямовані на поширення пропаганди серед молоді.
- Окупаційна адміністрація РФ заборонила на території тимчасово окупованого Криму підіймати кримськотатарський прапор у школах.
Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.
Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.
Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.
Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.