Уряд виділив понад 2,6 млрд грн на зміцнення оборонних рубежів та кордону
Джерело: Міністерство економіки України
Кабінет міністрів України виділив з резервного фонду державного бюджету на зміцнення обороноздатності держави понад 2,6 млрд грн.
За ці кошти будуть збудовані військові інженерно-технічні та фортифікаційні споруди, здійснене додаткове фортифікаційне облаштування оборонних рубежів та посилений захист кордону. Відповідні рішення уряд ухвалив на засіданні 12 січня 2024 року.
За словами міністерки економіки Юлії Свириденко, зміцнення обороноздатності країни – головне завдання сьогодні. Минулого року з резервного фонду на будівництво фортифікацій, зокрема, в північних і східних регіонах уряд спрямував понад 1,7 млрд грн. Також виділялись кошти на укріплення південних рубежів.
“У 2024-му, враховуючи наявні виклики та актуальні запити сил безпеки та оборони, продовжуємо та посилюємо відповідну роботу на різних напрямках. Будь-які зазіхання ворога на українську землю мають розбиватися об наш міцний захист та призводити до неприйнятних втрат для агресора. І ключовим для нас, звісно, є те, що потужні фортифікації зберігатимуть життя наших захисників”, – зазначила очільниця Мінекономіки.
Зокрема, одним з рішень Міністерству оборони виділяється з резервного фонду державного бюджету 2,49 млрд гривень. З них на:
- обладнання оборонних рубежів – 1,36 млрд грн;
- влаштування смуг невибухових загороджень – 1,13 млрд грн;
Іншим рішенням Міністерству внутрішніх справ (для Адміністрації Державної прикордонної служби) виділено 120 млн гривень для облаштування державного кордону.
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що у 2024 році Україна планує збільшити виробничі потужності оборонно-промислового комплексу у шість разів.
- Вже наступного року Міністерство оборони України спільно з Міністерством стратегічних галузей промисловості планують збільшити у кілька разів виробництво ракет, боєприпасів, озброєння та військової техніки.
- Парламент підтримав пропозицію перенаправити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) з військових на розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
23 січня на пресконференції в Давосі президент Польщі Анджей Дуда заявив, що “має право закликати запросити Україну до НАТО”.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розповів, що після успішної Харківської операції восени 2022 року російським військам не дали втекти. Генерал пояснив, що на той момент українська армія була виснажена після місяця постійних боїв.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України додало російського письменника Алєксандра Пєлєвіна до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час дискусії в Українському домі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявив, що союзники НАТО підтверджують готовність до вступу України в Альянс, однак це стане можливим лише після досягнення стійкого миру.
Україна та Швеція домовилися про спільні проєкти в оборонно-промисловій сфері, включно з виробництвом бронетехніки, боєприпасів та розвитком далекобійних спроможностей.