В ОПУ пояснили, чому у 2023 році ЗСУ не зайшли до Криму, і надали нові прогнози

Джерело: “24 канал

Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк пояснив, що питання повернення Криму з окупації полягає не тільки в прогнозах, а й у математичному аналізі. В ОПУ припускали, що всередині 2023 року Сили оборони зайдуть до Криму, але цього не сталося через низку причин.

“Будемо відвертими. Коли ми говоримо про терміни звільнення, то сьогодні дехто може сказати: “Ви ж казали, що ми влітку 2023 року зайдемо до Криму”. Але на підставі чого про це говорили? На підставі математичного аналізу – скільки та якої зброї потрібно; скільки й коли ця зброя надходитиме; скільки, коли і як будуть працювати санкції проти Росії; скільки та як Росія витратить грошей”, – зазначив радник голови ОПУ.

На ринку Росії, попри санкції, продовжують працювати велика кількість глобальних компаній. Внаслідок цього країна має можливість отримувати чималі прибутки для бюджету, які, зокрема, використовує для ведення війни. Наприклад, на 2023 рік РФ запланувала витратити на війну 10,2 трлн рублів, а у 2024 році – понад 14,6 трильйона рублів.

Крім того, бойові дії передбачають, що на фронт необхідні інструменти мають надходити у стислі терміни, а не через 3-4 місяці або більше. Крім того, коли росіяни дізнаються, що має або матиме Україна та в якій кількості – вони починають готуватися до стратегічної оборони та окопуватися.

За словами Подоляка, терміни звільнення тієї чи іншої території залежать від того, скільки в Росії грошей, а в України – ресурсів; скільки зброї має РФ та скільки України; коли зброя надійде до нашої держави та чи буде вона у достатній кількості використовуватися Україною, а також те саме щодо Росії.

Ще важливо вносити корективи в тактику війни. Наприклад, бронетехніка продемонструвала, що не є ключовим елементом на етапі прориву оборони. Це означає, що ЗСУ потребують інших ресурсів, як от дронів, далекобійних ракет, систем РЕБ, авіації тощо. Лише після цього можна прогнозувати терміни звільнення Криму та інших окупованих територій.

“Але повернемось до головного. У нас є фінал “не зайти в Крим”, який би чітко говорив, що Україна матиме історичну перспективу? Є хоч один фінал, де ми залишили за Росією частку окупованих територій? У Росії не відбулись відповідні політичні й управлінські зміни. Росія продовжує 14,6 трильйона рублів витрачати безпосередньо на війну. Це тільки прямі видатки, а є ще опосередковані. Є в нас хоч один шанс зберегтися в історичному розрізі 10 чи 15 років?” – сказав Михайло Подоляк.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.