В ОПУ пояснили, чому у 2023 році ЗСУ не зайшли до Криму, і надали нові прогнози

Джерело: “24 канал”

Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк пояснив, що питання повернення Криму з окупації полягає не тільки в прогнозах, а й у математичному аналізі. В ОПУ припускали, що всередині 2023 року Сили оборони зайдуть до Криму, але цього не сталося через низку причин.

“Будемо відвертими. Коли ми говоримо про терміни звільнення, то сьогодні дехто може сказати: “Ви ж казали, що ми влітку 2023 року зайдемо до Криму”. Але на підставі чого про це говорили? На підставі математичного аналізу – скільки та якої зброї потрібно; скільки й коли ця зброя надходитиме; скільки, коли і як будуть працювати санкції проти Росії; скільки та як Росія витратить грошей”, – зазначив радник голови ОПУ.

На ринку Росії, попри санкції, продовжують працювати велика кількість глобальних компаній. Внаслідок цього країна має можливість отримувати чималі прибутки для бюджету, які, зокрема, використовує для ведення війни. Наприклад, на 2023 рік РФ запланувала витратити на війну 10,2 трлн рублів, а у 2024 році – понад 14,6 трильйона рублів.

Крім того, бойові дії передбачають, що на фронт необхідні інструменти мають надходити у стислі терміни, а не через 3-4 місяці або більше. Крім того, коли росіяни дізнаються, що має або матиме Україна та в якій кількості – вони починають готуватися до стратегічної оборони та окопуватися.

За словами Подоляка, терміни звільнення тієї чи іншої території залежать від того, скільки в Росії грошей, а в України – ресурсів; скільки зброї має РФ та скільки України; коли зброя надійде до нашої держави та чи буде вона у достатній кількості використовуватися Україною, а також те саме щодо Росії.

Ще важливо вносити корективи в тактику війни. Наприклад, бронетехніка продемонструвала, що не є ключовим елементом на етапі прориву оборони. Це означає, що ЗСУ потребують інших ресурсів, як от дронів, далекобійних ракет, систем РЕБ, авіації тощо. Лише після цього можна прогнозувати терміни звільнення Криму та інших окупованих територій.

“Але повернемось до головного. У нас є фінал “не зайти в Крим”, який би чітко говорив, що Україна матиме історичну перспективу? Є хоч один фінал, де ми залишили за Росією частку окупованих територій? У Росії не відбулись відповідні політичні й управлінські зміни. Росія продовжує 14,6 трильйона рублів витрачати безпосередньо на війну. Це тільки прямі видатки, а є ще опосередковані. Є в нас хоч один шанс зберегтися в історичному розрізі 10 чи 15 років?” – сказав Михайло Подоляк.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що на представників нацспільноти Росії не поширюється дія закону про національні меншини України. З огляду на військову агресію РФ, нині не може бути жодних російських нацменшин в Україні.
20 листопада міністр оборони США Ллойд Остін зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським та запевнив у довготривалій підтримці Києва.

Європейські санкції проти найбільшого в Індії нафтопереробного заводу, частково підконтрольного “Роснафті”, поступово почали позначатися на його роботі. Так, спершу покупці перестали вивозити нафтопродукти, зокрема танкери скасовували відвантаження пального, забороненого до постачання в ЄС. Тепер же завод постав перед новою проблемою: постачальники сировини також почали від нього відмовлятися.