В Україні не змінилися посіви озимої пшениці, попри експортну кризу – Reuters
Джерело: Reuters з посиланням на коментар Тараса Висоцького
Очікується, що українські аграрії не скорочуватимуть прогнозовані площі посівів озимої пшениці під урожай 2024 року, попри вищі витрати на логістику, спричинену російським вторгненням.
Україна є великим виробником пшениці, і закриття Чорноморського коридору викликало припущення, що фермери можуть сіяти менше пшениці через подорожчання експортних маршрутів.
Мінагрополітики навело дані опитування, згідно з якими аграрії справді можуть скоротити площі озимої пшениці, одночасно збільшивши посіви озимого ріпака до рекордного рівня.
Однак, 29 серпня перший заступник міністра сільського господарства Тарас Висоцький заявив Reuters, що можливе скорочення озимої пшениці може становити лише 0,1%.
Очікуване скорочення загальної площі посіву озимих зернових відбудеться шляхом зменшення частки інших зернових, пояснив він, зокрема прогнозуючи зменшення посівів ячменю цієї зими на 5,4%.
Аграрії вже завершили жнива пшениці 2023 року, намолотивши 21,94 млн тонн. Тоді як загальний урожай у 2022 році становив 20,7 млн тонн.
У міністерстві повідомили, що загальна посівна площа озимих може зрости порівняно з попереднім сезоном на 0,5 млн га, або ж на 8%.
Трейдери побоюються, що збільшення посівних площ озимих культур, особливо олійних, може призвести до зменшення ярих зернових культур, найбільше постраждають кукурудза та ярий ячмінь.
Нині Україна може експортувати обмежені обсяги через порти на Дунаї та західний сухопутний кордон з Європейським Союзом. Це змусило виробників скоригувати посівні плани у 2023 році та перейти із зернових на олійні, які коштують дорожче.
Зауважується, що у 2023 році Україна вже скоротила посівні площі під кукурудзу на користь соняшника.
- Запаси пшениці у провідних країнах-експортерах скоротилися до найнижчого рівня за останні 16 років, що стало наслідком зупинки Росією чорноморського “зернового коридору”.
- На думку британських розвідників, вихід РФ з зернової угоди посилять відсутність продовольчої безпеки в Африці.
- Світові ціни на зерно можуть зрости на 15%.
- 28 липня африканські лідери закликали президента Росії Володимира Путіна, щоб він здійснив мирний план щодо припинення війни в Україні та відновив угоду щодо експорту українського зерна.
У травні кількість ударів по російських нафтопереробних заводах досягла рекордного рівня, що посилило ризики скорочення переробки нафти та дефіциту пального в літній період.
У Вашингтоні біля посольства Росії відбулася акція на підтримку України, котру влаштував американський ветеран, а нині захисник України у складі Третьої окремої штурмової бригади.
Уся ключова логістика російських окупантів на Луганщині перебуває під вогневим контролем українських сил після того, як дрони Третього армійського корпусу ЗСУ уразили російські цілі на КПП “Ізварине” у глибокому тилу ворога — за 205 км від лінії фронту.
1 червня 2025 року Служба безпеки України провела спецоперацію “Павутина”, під час якої було завдано ударів по стратегічній авіації Росії на чотирьох військових аеродромах.
Виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце не підтвердив заяву президента країни Нікушора Дана про те, що російський безпілотник, який впав на житловий будинок у місті Галац 29 травня, змінив траєкторію після перехоплення українською ППО.