В Україні не змінилися посіви озимої пшениці, попри експортну кризу – Reuters
Джерело: Reuters з посиланням на коментар Тараса Висоцького
Очікується, що українські аграрії не скорочуватимуть прогнозовані площі посівів озимої пшениці під урожай 2024 року, попри вищі витрати на логістику, спричинену російським вторгненням.
Україна є великим виробником пшениці, і закриття Чорноморського коридору викликало припущення, що фермери можуть сіяти менше пшениці через подорожчання експортних маршрутів.
Мінагрополітики навело дані опитування, згідно з якими аграрії справді можуть скоротити площі озимої пшениці, одночасно збільшивши посіви озимого ріпака до рекордного рівня.
Однак, 29 серпня перший заступник міністра сільського господарства Тарас Висоцький заявив Reuters, що можливе скорочення озимої пшениці може становити лише 0,1%.
Очікуване скорочення загальної площі посіву озимих зернових відбудеться шляхом зменшення частки інших зернових, пояснив він, зокрема прогнозуючи зменшення посівів ячменю цієї зими на 5,4%.
Аграрії вже завершили жнива пшениці 2023 року, намолотивши 21,94 млн тонн. Тоді як загальний урожай у 2022 році становив 20,7 млн тонн.
У міністерстві повідомили, що загальна посівна площа озимих може зрости порівняно з попереднім сезоном на 0,5 млн га, або ж на 8%.
Трейдери побоюються, що збільшення посівних площ озимих культур, особливо олійних, може призвести до зменшення ярих зернових культур, найбільше постраждають кукурудза та ярий ячмінь.
Нині Україна може експортувати обмежені обсяги через порти на Дунаї та західний сухопутний кордон з Європейським Союзом. Це змусило виробників скоригувати посівні плани у 2023 році та перейти із зернових на олійні, які коштують дорожче.
Зауважується, що у 2023 році Україна вже скоротила посівні площі під кукурудзу на користь соняшника.
- Запаси пшениці у провідних країнах-експортерах скоротилися до найнижчого рівня за останні 16 років, що стало наслідком зупинки Росією чорноморського “зернового коридору”.
- На думку британських розвідників, вихід РФ з зернової угоди посилять відсутність продовольчої безпеки в Африці.
- Світові ціни на зерно можуть зрости на 15%.
- 28 липня африканські лідери закликали президента Росії Володимира Путіна, щоб він здійснив мирний план щодо припинення війни в Україні та відновив угоду щодо експорту українського зерна.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.