В Японії автори манги Black Jack використають ШІ для створення сюжету

Джерело: Kyodo.

Японські манґаку планують створити продовження манги Black Jack Макото Тедзуки завдяки ШІ. Нейромережа генеруватиме розвиток сюжету, дизайн персонажів і діалоги.

Нещодавно у Токіо випустили новий епізод, який створили за допомогою ШІ. Проєкт вирішили запустити для того, аби навчити нейромережу враховувати попередній сюжет та запам’ятовувати персонажів манги. Випуск представили у журналі коміксів “Shukan Shonen Champion”, який показував серію Black Jack з 1973 по 1983 рік.

Манґаку поки що не впевнені, чи можна покладатися на ШІ для створення кінцевого продукту, аби це задовольнило потребу читачів. Автори японських коміксів стурбовані потенціалом ШІ стосовно порушення авторських прав. Причиною є те, що генеративні технології  навчаються з використанням величезних обсягів даних з інтернету.

“Наприклад, я думаю, можливо, що штучний інтелект згенерує зображення, яке буде надто чітким і точним, і творцю потрібно буде налаштувати його, щоб додати певну глибину та неоднозначність”, – вважає Макото Тедзука.

Син японського манґака Осаму Тедзука та організатор проєкту Макото Тедзука заявили, що ШІ все одно не дасть остаточного продукту, який перевершить оригінальну роботу його батька.

На Прикарпатті ліквідували підпільну мережу з виробництва та фасування фальсифікованих вафель, яку налагодив чоловік без жодної державної реєстрації підприємницької діяльності.

Студія Universal працює над повнометражним фільмом про американський рок-гурт Bon Jovi, відомий такими хітами, як “Livin’ on a Prayer”, “You Give Love a Bad Name”, “It’s My Life”. 

Перша міськрада на Одещині запровадила мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту.

Південна Корея обмежить використання автомобілів державними службовцями та розширить встановлені урядом обмеження цін на пальне, аби впоратись з впливом війни в Ірані на економіку країни.

Уявіть, що між вами та світом стоїть скляна стіна. Ви бачите емоції, відчуваєте ритм суспільного життя, прагнете спілкуватися, але для більшості ви залишаєтеся невидимими. Для понад 40 000 нечуючих українців та українок, які спілкуються жестовою мовою, це щоденна реальність. Уникнення. Байдужість. Ніби їх немає.