В Євросоюзі тимчасовим захистом користуються понад 4,3 млн українців — держстат ЄС
Джерело: держстат ЄС
Кількість українських переселенців у Європі збільшується — понад 4,3 мільйона українців вже скористалися тимчасовим захистом у країнах ЄС.
Головними напрямками міграції українських переселенців є:
- Німеччина, де отримали захист понад 1,25 мільйона осіб (29% від загальної кількості в ЄС);
- Польща, де захист отримали майже 954 тисячі осіб (22,1%);
- Чехія, де тимчасовий захист отримали понад 373 тисяч осіб (8,7%).
Найбільше зростання кількості українських біженців зафіксовано у таких країнах:
- Німеччина (+15 285; +1,2%);
- Чехія (+3 705; +1,0%);
- Іспанія (+2 255; + 1,2%).
У листопаді найбільше українців виїхали до Німеччини, Чехії та Нідерландів. Проте у грудні спостерігалась зменшена кількість переселенців у таких країнах, як Польща, Франція та Італія.
Понад 98% тих, хто отримав тимчасовий захист, мають громадянство України. За статевою ознакою, жінки становлять 46,2% отримувачів захисту, діти — 33,2%, а повнолітні чоловіки — 20,6%.
- У 14 населених пунктах Молдови працюватимуть спеціалісти, які будуть відповідати за інтеграцію соціальну українських переселенців. У пресслужбі делегації Європейського союзу в Молдові повідомили, що нові працівники будуть активно діяти в межах ініціативи “Мери за зростання”, яку фінансує ЄС та ПРООН.
- Влада 14 із 16 федеральних земель Німеччини домовилася про створення єдиної платіжної картки для біженців, що передбачатиме низку обмежень. Ще дві землі – Баварія та Мекленбург-Передня Померанія – запровадять власну аналогічну систему.
- Нідерландська партія BBB запропонувала відправляти українських громадян назад у ті частини країни, які не торкнулася повномасштабна війна.
- Президент Володимир Зеленський вважає, що гроші, які низка країн надають у вигляді соцдопомоги українським переселенцям, слід спрямувати до бюджету України, і щоб вже сама Україна їх розподіляла між цими людьми.
Росія готується до посилення атак на Україну після того, як переговори щодо мирного врегулювання, за оцінкою близьких до Кремля джерел, зайшли у глухий кут.
Група країн, зокрема Польща, планує повернутися до обговорення використання заморожених російських активів.
26 серпня у Криворізькому районі троє гірників загинули під час виконання підземних робіт. Працівники опинилися на найнижчій точці шахтного ствола — горизонті −1568 метрів.
Уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром вперше назвав Росію “загрозою”, змінивши зовнішньополітичний курс після багаторічного правління колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Президент спільно з Головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим відвідав військових 80-ї окремої десантно-штурмової бригади на одному з напрямків та обговорив посилення оборони.