В Євросоюзі тимчасовим захистом користуються понад 4,3 млн українців — держстат ЄС
Джерело: держстат ЄС
Кількість українських переселенців у Європі збільшується — понад 4,3 мільйона українців вже скористалися тимчасовим захистом у країнах ЄС.
Головними напрямками міграції українських переселенців є:
- Німеччина, де отримали захист понад 1,25 мільйона осіб (29% від загальної кількості в ЄС);
- Польща, де захист отримали майже 954 тисячі осіб (22,1%);
- Чехія, де тимчасовий захист отримали понад 373 тисяч осіб (8,7%).
Найбільше зростання кількості українських біженців зафіксовано у таких країнах:
- Німеччина (+15 285; +1,2%);
- Чехія (+3 705; +1,0%);
- Іспанія (+2 255; + 1,2%).
У листопаді найбільше українців виїхали до Німеччини, Чехії та Нідерландів. Проте у грудні спостерігалась зменшена кількість переселенців у таких країнах, як Польща, Франція та Італія.
Понад 98% тих, хто отримав тимчасовий захист, мають громадянство України. За статевою ознакою, жінки становлять 46,2% отримувачів захисту, діти — 33,2%, а повнолітні чоловіки — 20,6%.
- У 14 населених пунктах Молдови працюватимуть спеціалісти, які будуть відповідати за інтеграцію соціальну українських переселенців. У пресслужбі делегації Європейського союзу в Молдові повідомили, що нові працівники будуть активно діяти в межах ініціативи “Мери за зростання”, яку фінансує ЄС та ПРООН.
- Влада 14 із 16 федеральних земель Німеччини домовилася про створення єдиної платіжної картки для біженців, що передбачатиме низку обмежень. Ще дві землі – Баварія та Мекленбург-Передня Померанія – запровадять власну аналогічну систему.
- Нідерландська партія BBB запропонувала відправляти українських громадян назад у ті частини країни, які не торкнулася повномасштабна війна.
- Президент Володимир Зеленський вважає, що гроші, які низка країн надають у вигляді соцдопомоги українським переселенцям, слід спрямувати до бюджету України, і щоб вже сама Україна їх розподіляла між цими людьми.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.