В Євросоюзі тимчасовим захистом користуються понад 4,3 млн українців — держстат ЄС
Джерело: держстат ЄС
Кількість українських переселенців у Європі збільшується — понад 4,3 мільйона українців вже скористалися тимчасовим захистом у країнах ЄС.
Головними напрямками міграції українських переселенців є:
- Німеччина, де отримали захист понад 1,25 мільйона осіб (29% від загальної кількості в ЄС);
- Польща, де захист отримали майже 954 тисячі осіб (22,1%);
- Чехія, де тимчасовий захист отримали понад 373 тисяч осіб (8,7%).
Найбільше зростання кількості українських біженців зафіксовано у таких країнах:
- Німеччина (+15 285; +1,2%);
- Чехія (+3 705; +1,0%);
- Іспанія (+2 255; + 1,2%).
У листопаді найбільше українців виїхали до Німеччини, Чехії та Нідерландів. Проте у грудні спостерігалась зменшена кількість переселенців у таких країнах, як Польща, Франція та Італія.
Понад 98% тих, хто отримав тимчасовий захист, мають громадянство України. За статевою ознакою, жінки становлять 46,2% отримувачів захисту, діти — 33,2%, а повнолітні чоловіки — 20,6%.
- У 14 населених пунктах Молдови працюватимуть спеціалісти, які будуть відповідати за інтеграцію соціальну українських переселенців. У пресслужбі делегації Європейського союзу в Молдові повідомили, що нові працівники будуть активно діяти в межах ініціативи “Мери за зростання”, яку фінансує ЄС та ПРООН.
- Влада 14 із 16 федеральних земель Німеччини домовилася про створення єдиної платіжної картки для біженців, що передбачатиме низку обмежень. Ще дві землі – Баварія та Мекленбург-Передня Померанія – запровадять власну аналогічну систему.
- Нідерландська партія BBB запропонувала відправляти українських громадян назад у ті частини країни, які не торкнулася повномасштабна війна.
- Президент Володимир Зеленський вважає, що гроші, які низка країн надають у вигляді соцдопомоги українським переселенцям, слід спрямувати до бюджету України, і щоб вже сама Україна їх розподіляла між цими людьми.
Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.
В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.
Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.