Вашингтон пригрозив Китаю новими санкціями за підтримку Росії

Джерело: Reuters

Державний секретар США Ентоні Блінкен підтвердив стурбованість Вашингтона діями Пекіна щодо Тайваню та його підтримкою війни Росії проти України під час зустрічі зі своїм китайським колегою Ван І.

Блінкен повторив, що Вашингтон продовжить запроваджувати санкції стосовно китайських компаній, якщо Пекін не припинить здійснювати підтримку оборонно-промислового комплексу РФ.

Також сторони обговорили ситуацію довкола Тайваню та боротьбу з наркотрафіком. Блінкен та Ван І домовилися продовжувати роботу з розвитку співпраці у військовій сфері, проте не торкнулися теми контролю над ядерними озброєннями.

Глава Держдепу передав китайському колезі заяву президента США Джо Байдена та віцепрезидентки Камали Гарріс щодо важливості стабілізації відносин між Вашингтоном і Пекіном та необхідність “підтримання порядку, заснованого на правилах”.

Зауважимо, посол США в Пекіні Ніколас Бернс вважає, що Китай ніяк не дотримується нейтралітету у російсько-українській війні, натомість “фактично” став на бік Путіна.

З початку повномасштабної війни Китай став найбільшим торговим партнером Росії, заповнюючи вільні ніші на ринку, через західні санкції.

Окрім цього, за інформацією американської розвідки, Китай передає Росії необхідну розвідувальну інформацію для війни проти України та для моніторингу розташування військ НАТО в Європі. Зокрема компанія HEAD Aerospace постачає росіянам дані з понад 100 китайських космічних апаратів. Нещодавно ми повідомляли, що США планують розгорнути нову наземну систему глушіння, щоб перешкоджати китайським і російським супутникам передавати інформацію про американські війська.

У квітні високопоставлені посадовці США заявили, що Китай підтримує військові зусилля Росії в Україні, допомагаючи Москві нарощувати оборонне виробництво за допомогою великої кількості верстатів, мікроелектроніки, технологій безпілотників і крилатих ракет.

Раніше Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг звинуватив Китай у розпалюванні “найбільшого збройного конфлікту в Європі” та спробі “всидіти на двох стільцях”. У КНР зреагували на заяву, закликавши “не підливати мастила у вогонь”.

Тоді як постійний представник Китаю при ООН Чжан Цзюнь заявив, що США мають припинити постачати озброєння в Україну та докласти зусиль для “встановлення миру”. Зокрема він закликав РФ та Україну виконати Мінські угоди, досягнуті у 2014 році.

Міністр економіки Німеччини Роберт Габек попередив уряд Китаю про економічні наслідки підтримки Росії у її війні проти України.

Вже 5 червня відбулися політичні консультації між Україною та КНР на рівні заступників міністрів закордонних справ.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.