Велика Британія запровадила нові масштабні санкції проти «тіньового флоту» РФ

Джерело: пресслужба уряду Великої Британії

Уряд Великої Британії вніс до списку санкцій ще 30 суден, що є частиною “тіньового флоту” Росії, тим самим збільшивши їх кількість до 73 одиниць.

Це “найбільший пакет санкцій”, введений Лондоном проти танкерів і вантажних суден, що використовуються РФ для обходу нафтового ембарго та інших штрафних заходів, заявив міністр закордонних справ країни Девід Леммі.

Серед іншого до списку внесено судна під російським прапором Anatoly Kolodkin, Antarktika, Belgorod, Bratsk, Georgy Maslov, Kemerovo, Kolomna, Krasnoyarsk, Viktor Bakaev. Крім того, до чорного списку потрапили судна під прапорами Панами, Габона, Сьєрра-Леоне, Ліберії та низки інших країн.

Цим суднам надалі заборонено доступ до британських портів, їх реєстрацію в національному судновому реєстрі припинять. Крім того, капітани та лоцмани можуть отримати припис про затримання танкерів. За даними міністерства закордонних справ та розвитку Великої Британії, половина суден, котрі підпали під санкції, у 2023 році перевезли російську нафту та нафтопродукти на понад 4,3 млрд доларів.

Також до чорного списку внесли російські страхові компанії “АльфаСтрахування” та “Страховий дім ТСК”, котрі звинувачуються у сприянні “тіньовому флоту” РФ.

Нещодавно Британія оголосила нові санкції проти Росії, націлені на “тих, хто підтримує спроби Володимира Путіна примусово депортувати українських дітей і стерти їх українську культурну спадщину”.

Російські військові почали застосовувати на фронті новий ударний безпілотник “Куб-10МЄ”. Про це повідомив позаштатний радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов.

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.

Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.