Від початку року понад 40 зразків українських БпЛА допущено до експлуатації

Джерело: Міноборони

З початку 2024 року Міноборони України допустило до експлуатації вже понад 40 зразків безпілотників українського виробництва та понад 20 наземних роботів.

“Наше завдання надати нашим воїнам якнайбільше сучасних інструментів війни. Ми спостерігаємо, як сучасні технології змінюють архітектуру бойових дій. На полі бою з’явилося багато нових засобів ураження, застосовуються нові тактики застосування військ”, – зауважив перший заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.

А також додав, що саме тому виробництво БпЛА, систем РЕБ, розвідки, наземних роботизованих систем різного призначення та іншої інноваційної зброї  –  серед  пріоритетних завдань.

За словами першого заступника міністра оборони, ініціатива на полі бою за тими, хто вкладається в інноваційні розробки та масштабує їх, хто матиме більше сучасних дронів та роботизованих систем, влучнішу та далекобійнішу зброю.

Іван Гаврилюк відзначив, що вітчизняний ОПК нарощує обсяги виробництва багатьох  зразків озброєння та техніки. Помітно набирає обертів й кластер виробництва безпілотних авіаційних комплексів. На його думку, вітчизняні виробники суттєво наростили обсяги виробництва, особливо FPV-дронів, постійно потрібних нашим військовим.

Якщо минулого року оборонним відомством було кодифіковано та допущено до експлуатації загалом близько 60 безпілотних авіаційних комплексів різного призначення: ударних, розвідувальних тощо.

То за п’ять місяців поточного року код НАТО отримали та допущені до експлуатації вже понад 40 зразків. Більша частина – FPV-дрони. Усі кодифіковані цього року безпілотники – українського виробництва.

За даними Міноборони, частина безпілотників вітчизняного виробництва отримали “путівку у життя” через цифрову платформу Fast Track та Brave1 – кластер підтримки розробок у сфері Defence Tech, одним зі співзасновників якого є Міністерство оборони України.

Збільшується й частка наземних роботизованих систем та дистанційно керованих бойових модулів вітчизняного виробництва, які отримали кодифікацію в оборонному відомстві. Минулого року Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації майже півтора десятка наземних роботів українського та іноземного виробництва. А за п’ять місяців поточного року оборонним відомством кодифіковано загалом вже понад два десятки зразків.

Торік і у поточному році, частка продукції українського виробництва у сегменті наземних роботизованих систем і дистанційно керованих бойових модулів домінує.

Повномасштабний наступ Росії на Україну обходиться російській армії дедалі більшою ціною. Вже зараз росіяни зазнали найбільших втрат із часів Другої світової війни.

Надвечір 14 травня стало відомо про склад офіційно затвердженої главою РФ Володимиром Путіним делегації РФ, котру направлять у Туреччину на переговори з Україною.

У Генеральному штабу ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 14 травня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 128 бойових зіткнень.

Країни НАТО обговорюють нову ціль оборонних витрат — 5% валового внутрішнього продукту до 2032 року. Як повідомляють дипломатичні джерела, ініціативу мають розглянути міністри закордонних справ країн Альянсу на зустрічі 14–15 травня. Кінцевою метою є узгодження нових стандартів до саміту в Гаазі у червні.

Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва під час своєї зупинки у Москві 14 травня після візиту до Китаю не зустрівся з очільником Кремля Володимиром Путіним, як анонсував раніше.