«Війна чи не війна, українці не відмовляються від кави», – NYT
Джерело: The New York Times
Американське видання The New York Times (NYT) розповіло, що по всій Україні працюють кав’ярні, а їхня популярність одночасно є актом непокори під час війни і символом тісніших зв’язків з рештою Європи.
Засновник Mad Heads Coffee Roasters Артем Врадій розповів NYT, що на початку повномасштабного вторгнення був впевнений, що його бізнес неминуче постраждає.
“Хто б подумав про каву в цій ситуації?” – вважав Врадій.
Але в наступні кілька днів після початку вторгнення йому почали надходити повідомлення від українських військових, які просили мішки меленої кави.
“Я був справді шокований. Попри війну, люди все ще думали про каву. Вони могли залишити свої домівки, свої звички. Але вони не могли жити без кави”, – сказав він.
Фото: NYT
У Mad Heads Coffee Roasters відреагували на те, що про них розповіло світове видання.
“Мамо, дивись, ми в NYT. Не за таких обставин ми хотіли б звісно, але нехай буде тут на згадку”, – йдеться в повідомленні.
У виданні також розповіли, що культура кави процвітає у всьому світі, але в Україні за останні два роки вона набула особливого значення – як ознака стійкості та непокори.
За даними дослідницької групи Allegra World Coffee Portal, до війни Україна була одним із тих ринків кави в Європі, які найшвидше зростають.
За даними української групи маркетингових досліджень Pro-Consulting, кількість кав’ярень у Києві продовжувала зростати навіть після російського вторгнення, досягнувши на сьогодні близько 2500.
- До кінця 2023 року середня ціна за чашку еспресо в Україні досягла 30 гривень. За останні роки Індекс Еспресо в Україні подвоївся: з 15 гривень у 2017 році до 30 гривень у 2023 році.
- Психологиня Мічиганського університету Кімберді Фенн розповіла, чи може людина при недосипі результативно працювати і не відчувати себе погано, та яке відношення до цього має кава.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.