Внаслідок російських обстрілів зруйновано або пошкоджено близько 90% потужностей ТЕС

Джерело: ДТЕК/Telegram

Наразі в Україні майже 90% потужностей теплової генерації ДТЕК пошкоджено або зруйновано внаслідок обстрілів з боку російських військ.

“Лише за останні три місяці ворог здійснив сім масованих атак на ТЕС компанії. Внаслідок обстрілів зруйновано або пошкоджено близько 90% потужностей теплової генерації ДТЕК”, — йдеться у повідомленні ДТЕК.

З початку повномасштабного вторгнення теплові електростанції були атаковані більше ніж 180 разів, зокрема сім разів за останні три місяці. Вартість відновлення пошкоджених об’єктів оцінюється у 14–16 млрд грн ($350–400 млн), що включає витрати на обладнання та ремонтні роботи.

З початку цього року ДТЕК Енерго вже інвестувала понад 1,4 млрд грн власних коштів у ремонти й відновлення. На цей рік планується вкласти ще близько 3,9 млрд грн у відновлення та ремонти ТЕС, що відповідає обсягам інвестицій минулого року.

“Після таких масштабів руйнацій відновлення буде тривати поступово: до початку опалювального сезону, впродовж зими і 2025-го року також”, — розповів генеральний директор ДТЕК Енерго Ільдар Салєєв.

Відомий експерт із російської зовнішньої політики Олександр Ґабуєв, старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з дослідження Росії та Євразії, переконаний, що час працює проти глави Кремля Володимира Путіна. Згідно з його підрахунками, у Москви залишилося грошей лише на 12–18 місяців війни.

В межах зниження наступального потенціалу російського агресора у ніч на 8 грудня підрозділи Сил оборони України уразили низку об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України.

8 грудня Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних. Зокрема, для підприємств, котрі мають статус критично важливих, скасували дію 72-годинного строку для перевірки списків працівників, поданих на бронювання.

8 грудня президент Володимир Зеленський прибув до Лондона. Там глава держави проведе переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, главою Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.

У Німеччині обговорюють перейменування вулиць, названих на честь діячів радянського періоду, свідчить заява уповноваженої Бундестагу у справах жертв диктатури Евелін Цупке.