Внесок Німеччини до Фонду підтримки енергетики України є найбільшим і становить €225 млн

Джерело: Міненерго

Заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук повідомила, що загальний внесок Німеччини до Фонду підтримки енергетики України є найбільшим і наразі становить 225 млн євро.

Заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук провела зустріч з делегацією представників Бундестагу ФРН.

Світлана Гринчук подякувала Німеччині за підтримку українського енергосектору і особливо наголосила на значенні внеску ФРН до Фонду підтримки енергетики України, створеного за спільної ініціативи міністра енергетики України Германа Галущенка і єврокомісарки Кадрі Сімсон.

“На сьогодні завдяки нашим іноземним та міжнародним партнерам, які стали спонсорами Фонду, сума зобов’язань щодо грантових внесків зросла вже до понад 400 млн євро. Ми дуже цінуємо те, що загальний внесок Німеччини є найбільшим за весь час функціонування Фонду і наразі становить 225 млн євро. За відповідні кошти здійснюються закупівлі енергетичного обладнання для потреб українських енергокомпаній, щоб проводити ремонтні й відновлювальні роботи на енергетичних об’єктах, які постраждали від російських атак”, – зазначила заступниця міністра.

Крім того, з початку повномасштабної військової агресії РФ з Німеччини до України надійшло 89 вантажів із гуманітарною допомогою для енергосектору загальною вагою понад 1192 тонни.

Світлана Гринчук ознайомила гостей з результатами ремонтної кампанії на енергооб’єктах, яка стала наймасштабнішою за всю історію України. А також розповіла про заходи з посилення захисту енергетичної інфраструктури, які дозволяють забезпечувати стабільну роботу енергосистеми протягом нинішнього опалювального сезону.

Сторони обговорили потреби українського енергосектору для відновлення із врахуванням завдань зеленого переходу і кліматичних цілей, а також перспективи розвитку відновлюваної енергетики. Світлана Гринчук наголосила, що відповідні завдання закріплено в енергетичній стратегії, де Україна ставить собі амбітне завдання стати хабом “зеленої” енергетики у Європі.

Депутати Бундестагу під час зустрічі запевнили, що готові й надалі підтримувати Україну і її енергетичний сектор та зацікавлені в отриманні максимально актуальної інформації про потрібну допомогу.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.