Ворожий «Ланцет» навчився обходити антидронові сітки

Джерело: Мілітарний

Українські захисники зауважують, що російські війська нині застосовують нову версію БпЛА “Ланцет”, від якого поки що не захищають розроблені раніше протикумулятивні решітки та антидронові сітки.

Джерело: mil.in.ua

Журналісти прокоментували опубліковане росіянами відео атаки української бойової машини ударним безпілотником “Ланцет”. Зазначають особливість: дрон уразив ціль, вибухнувши в кількох метрах від неї.

Так, на відео можна побачити, що БпЛА спрацьовує, не долетівши до броні, як це було раніше, що гіпотетично може бути підтвердженням початку застосування дронів із дистанційним підривом.

Джерело: mil.in.ua

У момент наближення до об’єкта на необхідну відстань дрон ініціює бойову частину. Cформований вибухом кумулятивний струмінь пролітає останні метри та уражає ціль, – зазначили у повідомленні.

Пояснюється, що таке технічне рішення дозволяє ворогу обійти антидронові сітки, у яких безпілотники старих моделей з ударним підривачем нерідко плутаються та не спрацьовують.

Залишається поки що незрозумілим, чи застосовує дрон стару кумулятивну бойову частину КЗ-6 або ж отримав аналогічну з “ударним ядром”.

Джерело: mil.in.ua

Станом на сьогодні дієвих засобів захисту від ударних дронів, окрім потужних засобів радіоелектронної боротьби на зразок “Буковелі”, поки що немає. Проте, окрім технічних рішень все ще можливо зберегти техніку та ефективно працювати, використовуючи засоби маскування та нові тактики.

Зауважується, що роботу “Ланцетів” поблизу можна помітити завдяки аналізаторам спектра радіочастот. Безпілотники від Zala, зокрема “Ланцети” та їх розвідник супроводження працюють у діапазоні керування 900 МГц, точніше 868-870 МГц та 902-928 МГц. Вони мають характерну “форму” у вигляді двох гострих піків.

Джерело: mil.in.ua

Раніше британські розвідники прокоментували застосування росіянами БпЛА “Ланцет”, зауваживши, що він став одним з найефективніших нових засобів РФ у війні проти України за останні 12 місяців.

Росія розгортає “Ланцети” для атаки на пріоритетні цілі, і вони стають дедалі помітнішими в ключовій контрбатарейній боротьбі, вражаючи ворожу артилерію.

Росія традиційно використовувала малі безпілотники переважно для розвідки. Однак завдяки своїй атакуючій здатності “Ланцет” став кроком у зміні того, як Росія використовує цю категорію зброї.

  • Російські армійці використовують нову версію безпілотника-камікадзе “Ланцет” (“Изделие-53”), який може автономно ідентифікувати цілі.
  • За жовтень 2023 року у Росії виготовили 115 високоточних ракет з дальністю понад 350 кілометрів.
  • Росія намагається повернути частини оборонних систем, які вона експортувала до таких країн, як Пакистан, Єгипет, Білорусь і Бразилія, у своїх зусиллях поповнити величезні запаси зброї, які витрачаються на війну проти України.
  • В Україні триває 624-та доба повномасштабного російського вторгнення. Протягом цього часу, станом на 8 листопада, ЗСУ знищили більш як 308 тисяч російських загарбників.

Зранку 6 квітня російські війська атакували Київ, внаслідок чого в Дарницькому, Солом’янському та Оболонському районах столиці зафіксовані влучання, спалахнули пожежі, відомо про щонайменше трьох постраждалих.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 22:00 5 квітня. Від початку цієї доби відбулося 152 бойових зіткнення.

Згідно з даними США, Росія втратила понад 4000 танків під час повномасштабної війни з Україною. Ця кількість майже дорівнює всьому танковому контингенту США, заявив Верховний головнокомандувач об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі, генерал Кристофер Каволі на слуханнях у Комітеті з питань збройних сил Сенату США в Вашингтоні 3 квітня.

Внаслідок чергового російського обстрілу у Харкові збільшилася кількість загиблих та постраждалих осіб.

Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі запевнив, що  Україна отримає додаткові винищувачі F-16, поки українські пілоти проходять навчання.