Ворожий «Ланцет» навчився обходити антидронові сітки
Джерело: Мілітарний
Українські захисники зауважують, що російські війська нині застосовують нову версію БпЛА “Ланцет”, від якого поки що не захищають розроблені раніше протикумулятивні решітки та антидронові сітки.
Джерело: mil.in.ua
Журналісти прокоментували опубліковане росіянами відео атаки української бойової машини ударним безпілотником “Ланцет”. Зазначають особливість: дрон уразив ціль, вибухнувши в кількох метрах від неї.
Так, на відео можна побачити, що БпЛА спрацьовує, не долетівши до броні, як це було раніше, що гіпотетично може бути підтвердженням початку застосування дронів із дистанційним підривом.
Джерело: mil.in.ua
У момент наближення до об’єкта на необхідну відстань дрон ініціює бойову частину. Cформований вибухом кумулятивний струмінь пролітає останні метри та уражає ціль, – зазначили у повідомленні.
Пояснюється, що таке технічне рішення дозволяє ворогу обійти антидронові сітки, у яких безпілотники старих моделей з ударним підривачем нерідко плутаються та не спрацьовують.
Залишається поки що незрозумілим, чи застосовує дрон стару кумулятивну бойову частину КЗ-6 або ж отримав аналогічну з “ударним ядром”.
Джерело: mil.in.ua
Станом на сьогодні дієвих засобів захисту від ударних дронів, окрім потужних засобів радіоелектронної боротьби на зразок “Буковелі”, поки що немає. Проте, окрім технічних рішень все ще можливо зберегти техніку та ефективно працювати, використовуючи засоби маскування та нові тактики.
Зауважується, що роботу “Ланцетів” поблизу можна помітити завдяки аналізаторам спектра радіочастот. Безпілотники від Zala, зокрема “Ланцети” та їх розвідник супроводження працюють у діапазоні керування 900 МГц, точніше 868-870 МГц та 902-928 МГц. Вони мають характерну “форму” у вигляді двох гострих піків.
Джерело: mil.in.ua
Раніше британські розвідники прокоментували застосування росіянами БпЛА “Ланцет”, зауваживши, що він став одним з найефективніших нових засобів РФ у війні проти України за останні 12 місяців.
Росія розгортає “Ланцети” для атаки на пріоритетні цілі, і вони стають дедалі помітнішими в ключовій контрбатарейній боротьбі, вражаючи ворожу артилерію.
Росія традиційно використовувала малі безпілотники переважно для розвідки. Однак завдяки своїй атакуючій здатності “Ланцет” став кроком у зміні того, як Росія використовує цю категорію зброї.
- Російські армійці використовують нову версію безпілотника-камікадзе “Ланцет” (“Изделие-53”), який може автономно ідентифікувати цілі.
- За жовтень 2023 року у Росії виготовили 115 високоточних ракет з дальністю понад 350 кілометрів.
- Росія намагається повернути частини оборонних систем, які вона експортувала до таких країн, як Пакистан, Єгипет, Білорусь і Бразилія, у своїх зусиллях поповнити величезні запаси зброї, які витрачаються на війну проти України.
- В Україні триває 624-та доба повномасштабного російського вторгнення. Протягом цього часу, станом на 8 листопада, ЗСУ знищили більш як 308 тисяч російських загарбників.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.
Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні.
Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.
За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.
Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.