Ворожий «Ланцет» навчився обходити антидронові сітки
Джерело: Мілітарний
Українські захисники зауважують, що російські війська нині застосовують нову версію БпЛА “Ланцет”, від якого поки що не захищають розроблені раніше протикумулятивні решітки та антидронові сітки.

Джерело: mil.in.ua
Журналісти прокоментували опубліковане росіянами відео атаки української бойової машини ударним безпілотником “Ланцет”. Зазначають особливість: дрон уразив ціль, вибухнувши в кількох метрах від неї.
Так, на відео можна побачити, що БпЛА спрацьовує, не долетівши до броні, як це було раніше, що гіпотетично може бути підтвердженням початку застосування дронів із дистанційним підривом.

Джерело: mil.in.ua
У момент наближення до об’єкта на необхідну відстань дрон ініціює бойову частину. Cформований вибухом кумулятивний струмінь пролітає останні метри та уражає ціль, – зазначили у повідомленні.
Пояснюється, що таке технічне рішення дозволяє ворогу обійти антидронові сітки, у яких безпілотники старих моделей з ударним підривачем нерідко плутаються та не спрацьовують.
Залишається поки що незрозумілим, чи застосовує дрон стару кумулятивну бойову частину КЗ-6 або ж отримав аналогічну з “ударним ядром”.

Джерело: mil.in.ua
Станом на сьогодні дієвих засобів захисту від ударних дронів, окрім потужних засобів радіоелектронної боротьби на зразок “Буковелі”, поки що немає. Проте, окрім технічних рішень все ще можливо зберегти техніку та ефективно працювати, використовуючи засоби маскування та нові тактики.
Зауважується, що роботу “Ланцетів” поблизу можна помітити завдяки аналізаторам спектра радіочастот. Безпілотники від Zala, зокрема “Ланцети” та їх розвідник супроводження працюють у діапазоні керування 900 МГц, точніше 868-870 МГц та 902-928 МГц. Вони мають характерну “форму” у вигляді двох гострих піків.

Джерело: mil.in.ua
Раніше британські розвідники прокоментували застосування росіянами БпЛА “Ланцет”, зауваживши, що він став одним з найефективніших нових засобів РФ у війні проти України за останні 12 місяців.
Росія розгортає “Ланцети” для атаки на пріоритетні цілі, і вони стають дедалі помітнішими в ключовій контрбатарейній боротьбі, вражаючи ворожу артилерію.
Росія традиційно використовувала малі безпілотники переважно для розвідки. Однак завдяки своїй атакуючій здатності “Ланцет” став кроком у зміні того, як Росія використовує цю категорію зброї.
- Російські армійці використовують нову версію безпілотника-камікадзе “Ланцет” (“Изделие-53”), який може автономно ідентифікувати цілі.
- За жовтень 2023 року у Росії виготовили 115 високоточних ракет з дальністю понад 350 кілометрів.
- Росія намагається повернути частини оборонних систем, які вона експортувала до таких країн, як Пакистан, Єгипет, Білорусь і Бразилія, у своїх зусиллях поповнити величезні запаси зброї, які витрачаються на війну проти України.
- В Україні триває 624-та доба повномасштабного російського вторгнення. Протягом цього часу, станом на 8 листопада, ЗСУ знищили більш як 308 тисяч російських загарбників.
У ніч на 30 квітня силами та засобами ВМС ЗС України нанесено ураження корабельно-катерного складу РФ в районі Керченської протоки.
29 квітня глава РФ Володимир Путін під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом заявив про готовність оголосити перемир’я на 9 травня. Як повідомив помічник російського диктатора Юрій Ушаков, глава Білого дому підтримав пропозицію.
Громадська антикорупційна рада при Міноборони заявила про ймовірні зв’язки між колишнім міністром оборони Рустемом Умєровим, підсанкційним бізнесменом Тимуром Міндічем і компанією “Fire Point”, посилаючись на наявні у слідства матеріали. У ГАР вважають, що компанія могла надати неправдиві дані про бенефіціарів, і закликають відсторонити Умєрова від посади секретаря РНБО та ініціювати часткову націоналізацію підприємства.
Сполучені Штати Америки погодили виділити $100 млн на ремонт конфайнмента Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль 29 квітня.
Чотири танкери для перевезення скрапленого природного газу, котрі нещодавно перейшли під російський прапор, нині прямують до Арктики. Як припускає Bloomberg, це може свідчити про спроби Москви розширити експорт із проєктів, що перебувають під санкціями США.