Вплив санкцій США: Росія накопичила мільйони барелів непроданої нафти

Джерело: Reuters

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.

Два танкери з приблизно 1,5 млн барелів нафти марки Urals були змушені стати на якір поблизу Суецького каналу та перетворилися на «плавучі сховища».

Танкер Sikar, який завантажився 6 жовтня в балтійському порту Приморськ і прямував до Порт-Саїда, зупинився біля входу до Суецького каналу 24 жовтня й відтоді не рухається. Майже два тижні стоїть на якорі й танкер Monte 1 — він завантажився в Приморську 7 жовтня і зупинився невдовзі після проходження Суецького каналу 30 жовтня.

США та ЄС посилили обмеження проти російського нафтового сектору, прагнучи змусити Москву до переговорів щодо припинення війни проти України. Нові санкції вперше торкнулися двох найбільших нафтових компаній РФ — “Роснафти” та “Лукойлу”, котрі спільно забезпечують близько 5% світових постачань нафти.

За даними Bloomberg, на початок листопада обсяг російської нафти, що перебуває на танкерах у морі, сягнув 380 млн барелів. З початку вересня цей показник зріс приблизно на 30 млн барелів, оскільки нафтопереробні заводи почали відмовлятися приймати російські вантажі.

Повністю припинили закупівлі російської нафти п’ять індійських НПЗ, на які припадало дві третини всіх постачань із РФ: Reliance Industries, Bharat Petroleum, Hindustan Petroleum, Mangalore Refinery and Petrochemicals та HPCL-Mittal Energy.

Також про заборону на пряму закупівлі з “Лукойлу” та “Роснафти” оголосили китайські державні компанії Sinopec і PetroChina. До них приєдналися й менші приватні НПЗ, котрі побоюються потрапляння під санкції, як це сталося з Shandong Yulong Petrochemical.

Також китайський нафтопереробний завод Yanchang Petroleum, що підтримується урядом провінції, не придбав російську нафту у своєму останньому тендері на постачання сирої нафти з грудня до середини лютого.

Спільно Індія та Китай закуповують близько 90% російського нафтового експорту. Решта припадає на Туреччину, котра з листопада також почала шукати сировину з альтернативних джерел. Найбільший турецький НПЗ — STAR, що належить азербайджанській SOCAR, придбав чотири партії нафти з Іраку та Казахстану, хоча раніше працював майже виключно на російських барелях.

Інший великий турецький переробник — Tupras — вирішив повністю припинити переробку російської нафти, щоб зберегти можливість експорту пального до Європи без порушення санкційного режиму.

Базований у Женеві Litasco також постав перед труднощами: суднові брокери відмовляються фрахтувати судна. А в Азербайджані від співпраці з компанією відмовився порт Баку, куди надходила нафта, видобута на каспійському шельфі.

Спроба “Лукойлу” продати закордонні активи виявилася марною. Єдиний потенційний покупець — сировинний трейдер Gunvor — отримав відмову від Міністерства фінансів США, яке назвало компанію “маріонеткою Кремля”.

Через санкції фактично “вся міжнародна діяльність “Лукойлу” паралізована”, — поскаржився в інтерв’ю Financial Times генеральний директор Gunvor Торбйорн Торнквіст. — “Ніхто не може проводити з ними операції. Під загрозою численні робочі місця, а робота нафтопереробних потужностей може бути серйозно порушена”.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.

До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.

У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.

Рада Європейського Союзу підтримала продовження антиросійських санкцій до 31 липня 2026 року.

Понад 160 працівників енергетичної галузі України загинули під час виконання службових обов’язків від початку повномасштабної війни, ще сотні зазнали поранень. Про це повідомив виконувач обов’язків міністра енергетики України Артем Некрасов.