Вибухонебезпечними предметами забруднено 30% території України – ДСНС
Джерело: Military Media Center
Заступник начальника відділу організації піротехнічних робіт ДСНС України Микола Дідик заявив, що внаслідок російської агресії приблизно 30% території України, або 174 тис. км2, зараз забруднені вибухонебезпечними предметами, з них 13,5 тис. км2 становить акваторія водних об’єктів.
Відомо, що піротехніки вже обстежили 93 тисяч гектарів території та 7,5 тисяч гектарів акваторії, під час цього виявили та знешкодили 427 тисяч вибухонебезпечних предметів, включаючи протипіхотні міни, касетні боєприпаси та дистанційно встановлені міни.
Основні зусилля рятувальників акцентовані на розмінуванні звільнених населених пунктів і відновленні інфраструктури в регіонах, визволених від окупації. Щоденно до цих робіт залучається більше ніж 700 піротехніків і 200 одиниць техніки.
- Міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що станом на сьогодні Україна є найбільш замінованою країною світу – 174 тисячі квадратних кілометрів або третина території країни потребує перевірки на вибухонебезпечні предмети.
- Україна має домовленість з донорами про виділення 244 мільйонів доларів та надання спецтехніки на потреби гуманітарного розмінування.
- Станом на 8 серпня на деокупованій Херсонщині сапери обстежили 68 247,8 гектарів територій, де виявили та знешкодили понад 90,9 тис. вибухонебезпечних предметів.
Глава Росії Володимир Путін вважає, що його армія перемагає на фронті, тож він готовий продовжувати наступ, щоб повністю контролювати Донбас, повідомили джерела у розвідці та серед військових кількох західних країн.
Голова Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов 18 лютого оприлюднив фото наслідки чергвоої атаки російських військ. Цього разу окупанти скинули три керовані авіабомби ФАБ-250 на три багатоповерхівки у місті.
Гендиректор німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер не очікує, що російсько-українська війна завершиться найближчим часом, оскільки Росія не зацікавлена у припиненні бойових дій.
Українська делегація на переговорах у Женеві розділилася на два крила через розбіжності стосовно термінів можливого укладення мирної угоди.
Європейський парламент наполягає на цілковитій забороні російської сталі, аби обмежити доходи Москви, втім, кілька урядів ЄС все ще покладаються на її імпорт. Предметні переговори розпочнуться наступного тижня.