Як РФ поширила фейк, що Зеленська купила прикрасу Cartier за $1 млн: аналіз The Economist
Джерело: The Economist
Видання The Economist проаналізувало дезінформаційну кампанію проти першої леді України Олени Зеленської та визначило ключові інструменти російської пропаганди.
Після того, як західні союзники України активізували фінансову допомогу Києву на тлі повномасштабного вторгнення, Росія почала поширювати фейки про її нецільове використання українським керівництвом. Зокрема, пропагандисти розповсюджували історії про Зеленську та ювелірні прикраси, пише Forbes.
Відтак, вперше новини про “пристрасть першої леді України до коштовностей” з’явилися у грудні 2020-го. Тоді на сторінці американського консервативного ток-шоу Кендес Овенс в соцмережі X було опубліковане відео про те, що Зеленська витратила €40 000 в дизайнерському магазині у Парижі. Згодом з’ясувалося, що це фейкова інформація.
Невдовзі мережею почала ширитися новина, що під час офіційного візиту Зеленського на саміт ООН його дружина витратила на Пʼятій авеню в Нью-Йорку близько $1,1 млн.
Дослідники Університету Клемсона у Південній Кароліні Даррен Лінвілл і Патрік Воррен проаналізували цю дезінформаційну кампанію, щоб зрозуміти її успішність.
Відтак, за словами експертів, вдала дезінформаційна кампанія передбачає три пункти: розміщення неправдивої інформації, поширення її серед облікових записів в соцмережах і сумнівних медіаресурсів так, щоб було складно віднайти першоджерело, та підхоплення новини надійними джерелами.
Як пояснили в The Economist, у вересні в Instagram зʼявилося відео нібито стажистки магазину Cartier, яка обслуговувала першу леді України й вирішила “розкрити світові правду”. Жінку начебто вже звільнили, але у неї зберігся чек закупів Зеленської, який виявився підробкою.
BBC та італійський новинний сайт Open Online провели власне розслідування і за допомогою технології розпізнавання облич встановили, що так звана стажистка Cartier – це, найімовірніше, косметологиня із Санкт-Петербурга. Цікаво, що в день, зазначений у чеку, Зеленська знаходилася в Канаді.
Коли історія почала набувати розголосу, сторінку “стажистки” закрили, утім, відповідне відео завантажив анонімний YouТube-канал. Примітно, що це єдине відео, яке взагалі було опубліковане на цьому каналі.
Першим історію оприлюднило франкомовне цифрове видання NetAfrique в Буркіна-Фасо, посилаючись на вищезгадане відео як на “доказ”. Далі її підхопили африканські сайти.
Тоді як перша англомовна стаття про покупки Зеленської у Нью-Йорку зʼявилася у нігерійському виданні Nation. За словами дослідників, цей допис був позначений як “спонсорований”. Це, своєю чергою, допомогло етапу поширення й історія зʼявилася у російських новинних виданнях, кожне з яких посилалося на Nation.
“За зручним збігом обставин, таку ж назву має відомий американський журнал”, – цитує видання Forbes.
Окрім цього, новина з’явилася в американському виданні DC Weekly. Однак сайт, як зазначається, публікує новини про американську політику і світові події “з явним антизахідним спрямуванням”.
Дослідники виявили, що спершу сайт викрадав і передруковував тисячі статей відомих західних ресурсів. Потім перейшов на історії, що створює генеративний ШІ. DC Weekly, ймовірно, належить Джону Марку Дуґану, колишньому американському поліціянту, який переїхав до Росії й нині працює проросійським журналістом.
- Напередодні Саміту миру у Швейцарії на платформі X з’явилось тисячі дописів з нібито цитатами світових знаменитостей про Україну.
У листопаді українські Сили оборони України щонайменше 14 разів застосували дрони для ударів по російських нафтопереробних заводах, підрахував Bloomberg на основі публічних заяв обох сторін. Попереднім рекордним місяцем був серпень (12 ударів).
У Тернополі демонтують багатоповерхівку, котра частково обвалилася під час ракетної та дронової атаки 19 листопада.
Глава Міноборони Денис Шмигаль 1 грудня підписав з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом важливу угоду, котра відкриває шлях до спільного виготовлення українських безпілотних систем як в Україні, так і на території Нідерландів.
2 грудня у Дніпрі оголосили днем жалоби. Внаслідок російського удару загинули четверо осіб та понад 40 людей зазнали поранень.
Протягом листопада 2025 року підрозділи протиповітряної оборони Сил оборони України знищили 9707 повітряних цілей.