ЄС погодив надання Україні траншу на €4,2 млрд у межах Ukraine Facility

Джерело: головування Угорщини у Раді ЄС/X

6 серпня Рада Євросоюзу офіційно схвалила надання 4,2 млрд євро макрофінансової допомоги Україні в межах програми Ukraine Facility.

Фінансова допомога надійде в Україну у вигляді грантів та позик.

Відповідне рішення ухвалили за письмовою процедурою.

Сьогодні Рада ухвалила імплементаційне рішення, дозволяючи здійснити перший платіж у розмірі майже 4,2 млрд євро в межах Ukraine Facility, – наголосили у повідомленні.

Зауважується, що рішення підтримує макрофінансову стабільність України та функціонування її державного управління.

Раніше міністерка економіки Юлія Свириденко підписала фінансову угоду між Україною та Європейським Союзом, яка регулює отримання грантової допомоги в межах програми Ukraine Facility у розмірі €5,27 млрд протягом наступних чотирьох років.

Свириденко зазначила, що підписання угоди сприятиме стабілізації макроекономічної та фінансової ситуації в країні та забезпечить необхідні ресурси для підтримки ключових секторів економіки. Повідомляється, що це остання угода, необхідна для того, щоб повністю запустилася програма Ukraine Facility.

Загалом бюджетна підтримка в межах першої складової програми, включно з кредитними та грантовими коштами, становить 38,27 млрд євро. Зокрема у 2024 році Україна очікує отримати 16 млрд євро підтримки, з яких 3 млрд євро буде грантовою допомогою.

Додамо, 22 травня Свириденко та Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї підписали Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility.

Тоді як вже 6 червня Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility

Відповідно до угоди Україна зобов’язується забезпечити високий рівень прозорості та контролю у використанні коштів, наданих Європейським Союзом та захист його фінансових інтересів. Це включає запровадження системи управління та контролю, регулярне звітування, дотримання санкційних вимог ЄС, боротьбу з корупцією.

Угода передбачає тісну взаємодію між органами державної влади України та інституціями ЄС, що також сприятиме європейській інтеграції. Для цього Україна буде активно співпрацювати з Європейською комісією, Європейським бюро боротьби з шахрайством (OLAF) та Європейським судом аудиторів.

Зокрема, залучені органи здійснюватимуть обмін інформацією про використання коштів, координуватимуть свої дії щодо впровадження фінансових ініціатив, проводитимуть спільні аудити та перевірки, а також розроблятимуть і впроваджуватимуть заходи для запобігання корупції та шахрайству.

Національний координатор, а саме Міністерство економіки, стане ключовим органом взаємодії з Європейською Комісією та забезпечуватиме ефективне управління та моніторинг використання коштів, наданих Європейським Союзом. Зокрема, Національний координатор відповідатиме за підготовку та подання звітів, а також перевірку виконання кроків Плану України, прийнятого для Ukraine Facility.

Угода також передбачає створення Аудиторської ради, до складу ради увійдуть професійні аудитори, експерти з фінансового контролю, а також антикорупційні експерти. Рада забезпечуватиме ефективний аудит і моніторинг та співпрацюватиме з іншими наглядовими та антикорупційними органами для забезпечення комплексного підходу до контролю за використанням коштів.

Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.

26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак. 

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.

26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.

Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.