ЄС погодив надання Україні траншу на €4,2 млрд у межах Ukraine Facility

Джерело: головування Угорщини у Раді ЄС/X

6 серпня Рада Євросоюзу офіційно схвалила надання 4,2 млрд євро макрофінансової допомоги Україні в межах програми Ukraine Facility.

Фінансова допомога надійде в Україну у вигляді грантів та позик.

Відповідне рішення ухвалили за письмовою процедурою.

Сьогодні Рада ухвалила імплементаційне рішення, дозволяючи здійснити перший платіж у розмірі майже 4,2 млрд євро в межах Ukraine Facility, – наголосили у повідомленні.

Зауважується, що рішення підтримує макрофінансову стабільність України та функціонування її державного управління.

Раніше міністерка економіки Юлія Свириденко підписала фінансову угоду між Україною та Європейським Союзом, яка регулює отримання грантової допомоги в межах програми Ukraine Facility у розмірі €5,27 млрд протягом наступних чотирьох років.

Свириденко зазначила, що підписання угоди сприятиме стабілізації макроекономічної та фінансової ситуації в країні та забезпечить необхідні ресурси для підтримки ключових секторів економіки. Повідомляється, що це остання угода, необхідна для того, щоб повністю запустилася програма Ukraine Facility.

Загалом бюджетна підтримка в межах першої складової програми, включно з кредитними та грантовими коштами, становить 38,27 млрд євро. Зокрема у 2024 році Україна очікує отримати 16 млрд євро підтримки, з яких 3 млрд євро буде грантовою допомогою.

Додамо, 22 травня Свириденко та Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї підписали Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility.

Тоді як вже 6 червня Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility

Відповідно до угоди Україна зобов’язується забезпечити високий рівень прозорості та контролю у використанні коштів, наданих Європейським Союзом та захист його фінансових інтересів. Це включає запровадження системи управління та контролю, регулярне звітування, дотримання санкційних вимог ЄС, боротьбу з корупцією.

Угода передбачає тісну взаємодію між органами державної влади України та інституціями ЄС, що також сприятиме європейській інтеграції. Для цього Україна буде активно співпрацювати з Європейською комісією, Європейським бюро боротьби з шахрайством (OLAF) та Європейським судом аудиторів.

Зокрема, залучені органи здійснюватимуть обмін інформацією про використання коштів, координуватимуть свої дії щодо впровадження фінансових ініціатив, проводитимуть спільні аудити та перевірки, а також розроблятимуть і впроваджуватимуть заходи для запобігання корупції та шахрайству.

Національний координатор, а саме Міністерство економіки, стане ключовим органом взаємодії з Європейською Комісією та забезпечуватиме ефективне управління та моніторинг використання коштів, наданих Європейським Союзом. Зокрема, Національний координатор відповідатиме за підготовку та подання звітів, а також перевірку виконання кроків Плану України, прийнятого для Ukraine Facility.

Угода також передбачає створення Аудиторської ради, до складу ради увійдуть професійні аудитори, експерти з фінансового контролю, а також антикорупційні експерти. Рада забезпечуватиме ефективний аудит і моніторинг та співпрацюватиме з іншими наглядовими та антикорупційними органами для забезпечення комплексного підходу до контролю за використанням коштів.

У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 27 листопада. Загалом від початку цієї доби відбулося 231 боєзіткнення.

Голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що Одеса запровадила щоденний спеціальний режим роботи світлофорів, щоб зупинити транспорт під час загальноукраїнської хвилини мовчання.

У Бородянці на Київщині встановили перше модульне підземне укриття, збудоване Державним агентством відновлення. Рішення дозволяє оперативно забезпечувати громади захисними спорудами. Модульні укриття проходять випробування військовими, що підтверджує їхню надійність у реальних умовах.

Між пропозиціями мирного плану адміністрації Дональда Трампа, адресованими Україні, і тим, на що готова піти влада в Києві, є значні розбіжності, інформує високопоставлений український співрозмовник.

Безпека Польщі та незалежна, суверенна Україна — це польські “червоні лінії” щодо проєкту мирного плану. Відповідну заяву зробив міністр-координатор спецслужб Томаш Сємоняк.