ЄС схвалив позику Україні на €35 млрд з використанням заморожених активів Росії

Джерело: Euronews

Країни Європейського Союзу схвалили план надання Україні позики обсягом 35 мільярдів євро для підтримки її економіки, постраждалої від війни. Для забезпечення цієї позики будуть використані заморожені активи Центрального банку Росії.

Зазначається, що ця угода є частиною ширшої ініціативи країн G7 щодо надання Україні 45 мільярдів євро.

“Україна зараз намагається стримати новий російський наступ, який завдав вагомої шкоди її енергетичній системі та виснажив військові запаси”, – йдеться в матеріалі.

За словами представників ЄС, 35 мільярдів євро будуть “невизначеними” та “нецільовими”, що означає максимальну гнучкість українського уряду у витрачанні цієї допомоги. Брюссель сподівається почати виділення коштів напочатку наступного року.

Як зауважили у виданні, угода, досягнута в середу ввечері послами, з’явилася через день після того, як Угорщина підтвердила, що блокуватиме ключову зміну в режимі санкцій ЄС до обрання наступного президента США 5 листопада.

Запропонована поправка передбачає, що країни-члени оновлюватимуть обмеження на заморожені активи, вартість яких по всьому блоку становить близько 210 мільярдів євро, кожні 36 місяців, а не кожні шість місяців, як це відбувається зараз.

Згідно з планом G7, прибуток від активів буде використано для поступового погашення суми, яку кожен союзник позичить Україні. Якщо ці прибутки більше не будуть доступні, Захід буде змушений оплатити рахунок.

Спершу ЄС та США мали зробити рівні внески по 18 мільярдів євро, але відсутність конкретики з боку Вашингтона призвела до того, що Брюссель різко збільшив свою частку до 35 мільярдів євро.

Угода, яка ще має бути ратифікована Європейським парламентом, відкриває шлях для ЄС зібрати свою багатомільярдну частку до кінця року та почати виплати напочатку 2025 року.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.