Зеленський допустив можливість виборів під час війни

Джерело: Володимир Зеленський в інтервʼю BBC

Президент Володимир Зеленський розповів, що у разі затягнення повномасштабної війни, необхідно знайти можливість проведення президентських виборів. Глава держави нагадав, що під час воєнного стану демократичні вибори мають багато викликів, зокрема стосовно безпеки виборців і спостерігачів, а також можливості голосування для тих, хто перебуває за кордоном або ж на окупованих територіях.

Зеленський пояснив, що проведення виборів під час війни досить складне завдання, позаяк для цього треба змінювати Конституцію, яку, своєю чергою, не можна змінювати під час війни.

Як можна проводити в вибори в окопах?! Необхідна присутність спостерігачів. Жодні спостерігачі не приїдуть в окопи, – наголосив він. – Ніхто не погодиться на війну, яка буде йти ще 10 років або довгі роки. Це дуже складно, світу складно,  загалом усім складно. Думаю, що це неможливо.  Друга історія – може бути багато жертв, це не можна допустити. Третє – я з задоволенням провів би вибори, якби це можна було. І якщо війна затягуватиметься, ми зі свого боку робитимемо усе, щоб вона не затягнулася. Але якщо затягуватиметься, треба буде знаходити рішення. Я поки що не знаю, яке, — заявив президент.

Особливо гостре питання – можливість голосування для тих, хто перебуває в окопах, а також тих, хто нині на тимчасово окупованих територіях.

Значить, вони не голосуватимуть, бо як вони проголосують? Хто проконтролює цей процес? Це понад 7 млн людей закордоном. І у нас ще понад 7 мільйонів людей за кордоном. І як забезпечити їм голосування?, – додав Зеленський.

Варто зауважити, що у 2023 році Зеленський заявив що готовий балотуватись на другий президентський термін. Однак це буде при умові, якщо вибори відбудуться у той час, коли в країні триває війна. Щодо закінчення війни, то, за словами президента, ніхто не можу сказати, коли це буде.

Читайте також: WSJ: проводити вибори під час війни в умовах обмеження свободи ЗМІ небезпечно

Раніше в РНБО заявили, що що проведення виборів під час бойових дій коштуватиме Україні програшем війни Росії. У такому випадку брати участь у виборах не зможуть військові, а забрати їх з передової не можна.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.