Зеленський підписав Закон про Держбюджет-2024

Джерело: Верховна Рада

28 листопада президент Володимир Зеленський підписав Державний бюджет України на 2024 рік.

Повернуто з підписом від Президента України, – зазначено у картці законопроєкту “Про Державний бюджет України на 2024 рік”.

Пріоритети державного бюджету:

  • 1 трлн 692,6 млрд грн – сектор оборони і безпеки. Це становить 22,1% ВВП. У бюджеті передбачено збільшення фінансування на розвиток оборонно-промислового комплексу, зокрема для виробництва зброї – 51 млрд грн, а також 43,3 млрд грн на морські дрони та БпЛА.
  • 469,4 млрд грн – соціальний захист громадян;
  • 14,3 млрд грн – підтримка ветеранів війни;
  • 203,4 млрд грн – охорона здоров’я;
  • 179,1 млрд грн – освіта;
  • 10,2 млрд грн – культура та медіапростір;
  • 7,6 млрд грн – спорт;
  • 2,5 млрд грн – цифрова трансформація;
  • 13,6 млрд грн – наука;
  • 30,9 млрд грн – підтримка бізнесу.

Дефіцит державного бюджету становить 1 трлн 571,5 млрд гривень.

Уточнений прогноз макропоказників на 2024 рік, врахований під час доопрацювання проєкту бюджету до другого читання, передбачає:

  • номінальний ВВП – 7 трлн 643 млрд гривень;
  • зростання реального ВВП на 4,6%;
  • індекс споживчих цін (грудень до грудня)  – 9,7%;
  • зростання експорту товарів та послуг – на 9,0%;
  • середньомісячна заробітна плата – 21 809 грн;
  • обмінний курс гривні (у середньому за рік) – 40,7 грн за долар США.

При цьому у доопрацьованому проєкті державного бюджету збережено:

  • зарахування ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців, замість місцевих бюджетів, до спеціального фонду державного бюджету з їх цільовим використанням на закупівлю спеціальної техніки і обладнання, розвиток ВПК; ресурс в умовах 2024 року – 96,3 млрд грн;
  • спрямування податків і зборів, які зараз є джерелом доходів Дорожнього фонду (в основному це акциз і ввізне мито з транспортних засобів і пального) до загального фонду державного бюджету – ресурс близько 95 млрд гривень.

Надходження частини прибутку, яку до державного бюджету перераховує Національний банк, не збільшувались і залишились у попередньому обсязі – 17,7 млрд гривень.

Потреба у зовнішній підтримці на забезпечення видатків, що не пов’язані зі сферою безпеки і оборони, становить близько 41 млрд дол. США.

Цей обсяг вдалося зменшити до другого читання на 1,9 млрд дол. США завдяки перегляду доходів та перебалансування показників фінансування за результатами переговорів з МВФ.

Залучення коштів від міжнародних партнерів на нагальні потреби держбюджету, зокрема у соціальній сфері та на гуманітарні потреби, заплановано від Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Японії та інших донорів.

Державні запозичення заплановано в обсязі 2 трлн 132 млрд грн, в тому числі внутрішні – 525,9 млрд гривень.

Погашення державного боргу – 627 млрд грн, його обслуговування – 420 млрд гривень.

Зауважимо, 9 листопада 2023 року, Верховна Рада України прийняла проєкт закону “Про державний бюджет України на 2024 рік” у другому читанні та в цілому.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.