Зеленський підписав Закон про Держбюджет-2024

Джерело: Верховна Рада

28 листопада президент Володимир Зеленський підписав Державний бюджет України на 2024 рік.

Повернуто з підписом від Президента України, – зазначено у картці законопроєкту “Про Державний бюджет України на 2024 рік”.

Пріоритети державного бюджету:

  • 1 трлн 692,6 млрд грн – сектор оборони і безпеки. Це становить 22,1% ВВП. У бюджеті передбачено збільшення фінансування на розвиток оборонно-промислового комплексу, зокрема для виробництва зброї – 51 млрд грн, а також 43,3 млрд грн на морські дрони та БпЛА.
  • 469,4 млрд грн – соціальний захист громадян;
  • 14,3 млрд грн – підтримка ветеранів війни;
  • 203,4 млрд грн – охорона здоров’я;
  • 179,1 млрд грн – освіта;
  • 10,2 млрд грн – культура та медіапростір;
  • 7,6 млрд грн – спорт;
  • 2,5 млрд грн – цифрова трансформація;
  • 13,6 млрд грн – наука;
  • 30,9 млрд грн – підтримка бізнесу.

Дефіцит державного бюджету становить 1 трлн 571,5 млрд гривень.

Уточнений прогноз макропоказників на 2024 рік, врахований під час доопрацювання проєкту бюджету до другого читання, передбачає:

  • номінальний ВВП – 7 трлн 643 млрд гривень;
  • зростання реального ВВП на 4,6%;
  • індекс споживчих цін (грудень до грудня)  – 9,7%;
  • зростання експорту товарів та послуг – на 9,0%;
  • середньомісячна заробітна плата – 21 809 грн;
  • обмінний курс гривні (у середньому за рік) – 40,7 грн за долар США.

При цьому у доопрацьованому проєкті державного бюджету збережено:

  • зарахування ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців, замість місцевих бюджетів, до спеціального фонду державного бюджету з їх цільовим використанням на закупівлю спеціальної техніки і обладнання, розвиток ВПК; ресурс в умовах 2024 року – 96,3 млрд грн;
  • спрямування податків і зборів, які зараз є джерелом доходів Дорожнього фонду (в основному це акциз і ввізне мито з транспортних засобів і пального) до загального фонду державного бюджету – ресурс близько 95 млрд гривень.

Надходження частини прибутку, яку до державного бюджету перераховує Національний банк, не збільшувались і залишились у попередньому обсязі – 17,7 млрд гривень.

Потреба у зовнішній підтримці на забезпечення видатків, що не пов’язані зі сферою безпеки і оборони, становить близько 41 млрд дол. США.

Цей обсяг вдалося зменшити до другого читання на 1,9 млрд дол. США завдяки перегляду доходів та перебалансування показників фінансування за результатами переговорів з МВФ.

Залучення коштів від міжнародних партнерів на нагальні потреби держбюджету, зокрема у соціальній сфері та на гуманітарні потреби, заплановано від Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Японії та інших донорів.

Державні запозичення заплановано в обсязі 2 трлн 132 млрд грн, в тому числі внутрішні – 525,9 млрд гривень.

Погашення державного боргу – 627 млрд грн, його обслуговування – 420 млрд гривень.

Зауважимо, 9 листопада 2023 року, Верховна Рада України прийняла проєкт закону “Про державний бюджет України на 2024 рік” у другому читанні та в цілому.

Правоохоронці викрили ще одного російського агента у лавах ЗСУ. Ним виявився завербований ФСБ мобілізований із Житомирщини, котрий навів повітряну атаку росіян на свій підрозділ БпЛА.

Президент України Володимир Зеленський не зміг стримати сліз під час інтерв’ю британському ведучому Стівену Бартлетту, коли розповідав про зустрічі з батьками українських військових, які загинули на війні. За його словами, деякі родини під час вручення державних нагород просять лише обійняти їх.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс вважає, що укласти мирну угоду між Україною та Росією не вдалося через суттєві розбіжності у позиціях сторін стосовно окремих деталей переговорного процесу.

Після того, як нещодавня суперечка з Дональдом Трампом викликала у багатьох побоювання, що президент США знову схилився на бік Росії, Володимир Зеленський заявив, що його розбіжності з американським лідером не мають особистого характеру. Водночас він попередив, що зближення з Путіним лише посилить господаря Кремля.

Атаки українських безпілотників та західні санкції ускладнюють роботу російського нафтового гіганта “Роснефть”. Компанії стає дедалі складніше підтримувати нинішні обсяги видобутку та водночас розробляти нові родовища.