22 травня – річниця перепоховання праху Тараса Шевченка
Джерело: Букви
22 травня 2024 роки минає 163 роки від перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка.
Український поет помер 10 березня 1861 року у віці 47 років у російському Санкт-Петербурзі. Останні роки свого життя Шевченко страждав від ревматизму, яким захворів у засланні в Орській фортеці.
За свідчення історика Олександра Лазаревського, Тарас Григорович мучився з болями, які виникли як ускладнення після застуди. За спогадами історика, 9 березня, напередодні смерті, Шевченко був у важкому стані.
“Якщо вже не судилося жити в Україні, то нехай хоч мої кістки тут лежать”, – казав Шевченко у свій останній день життя, 9 березня, згадував Лазаревський.
У ніч перед смертю поет майже не спав, а близько 5 ранку, випивши чаю, захотів спуститись у свою майстерню. Спустившись униз, Шевченко впав та помер.
Протягом трьох днів після смерті тіло Тараса Шевченка тримали у церкві Академії мистецтв. Труну з тілом поета на Смоленське кладовище Санкт-Петербурга несли студенти.
8 травня 1861 року, після того, як 58 днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу, викопали та перенесли через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею перевезли до Москви.
Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитрівськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бобровицю, Бровари до Києва. Випрягши коней з воза, студенти Університету Святого Володимира провезли труну Ланцюговим мостом і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі.
У Києві з видатним митцем прощались багато осіб. Дехто вважав, що Шевченка варто поховати у Києві, однак Григорій Честахівський, який був приятелем Тараса Григоровича, наполягав на похованні у Каневі, як мріяв сам поет.
Відтак 20 травня 1861 року з Києва до Канева останки Шевченка переправили на пароплаві Кременчук. Дві доби домовина з поетом перебувала в Успенському соборі.
22 травня, після панахиди, прах Тараса Шевченка принесли Чернечу гору.
“Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому”, – розповідав Честахівський.
Влітку 1884 року на Тарасовій горі збудували перший народний музей – “Тарасову світлицю”, а на могилі встановили чавунний пам’ятник-хрест за проєктом В. Сичугова. У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник “Могила Т. Г. Шевченка”; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році.
- 9 березня в Україні святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка.
- 11 березня у Міністерстві культури та інформаційної політики відбулася церемонія фіксації рекорду України щодо наймасовішого читання поеми “Катерина” Тараса Шевченка, українцями та іноземцями, з нагоди 210-річчя народження Кобзаря в межах ініціативи “Шевченко єднає”.
За останні два тижні бійці спецпідрозділу Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України “Примари” завдали вісім влучних ударів по військових об’єктах окупантів у Криму.
Фракція “Європейська Солідарність” закликала президента України Володимира Зеленського накласти вето на законопроєкт про бюджет на 2026 рік.
Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Служба безпеки викрили злочинну групу, яку очолювала народна обраниця України.
Уночі 5 грудня (з вечора 4 грудня) російські окупаційні війська випустили по Україні понад сотню БпЛА. Більшість вдалось збити, проте не обійшлось без влучань.
Президент США Дональд Трамп найняв нового архітектора для будівництва бального залу Білого дому на тлі незгоди з попереднім архітектором.