22 травня – річниця перепоховання праху Тараса Шевченка
Джерело: Букви
22 травня 2024 роки минає 163 роки від перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка.
Український поет помер 10 березня 1861 року у віці 47 років у російському Санкт-Петербурзі. Останні роки свого життя Шевченко страждав від ревматизму, яким захворів у засланні в Орській фортеці.
За свідчення історика Олександра Лазаревського, Тарас Григорович мучився з болями, які виникли як ускладнення після застуди. За спогадами історика, 9 березня, напередодні смерті, Шевченко був у важкому стані.
“Якщо вже не судилося жити в Україні, то нехай хоч мої кістки тут лежать”, – казав Шевченко у свій останній день життя, 9 березня, згадував Лазаревський.
У ніч перед смертю поет майже не спав, а близько 5 ранку, випивши чаю, захотів спуститись у свою майстерню. Спустившись униз, Шевченко впав та помер.
Протягом трьох днів після смерті тіло Тараса Шевченка тримали у церкві Академії мистецтв. Труну з тілом поета на Смоленське кладовище Санкт-Петербурга несли студенти.
8 травня 1861 року, після того, як 58 днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу, викопали та перенесли через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею перевезли до Москви.
Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитрівськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бобровицю, Бровари до Києва. Випрягши коней з воза, студенти Університету Святого Володимира провезли труну Ланцюговим мостом і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі.
У Києві з видатним митцем прощались багато осіб. Дехто вважав, що Шевченка варто поховати у Києві, однак Григорій Честахівський, який був приятелем Тараса Григоровича, наполягав на похованні у Каневі, як мріяв сам поет.
Відтак 20 травня 1861 року з Києва до Канева останки Шевченка переправили на пароплаві Кременчук. Дві доби домовина з поетом перебувала в Успенському соборі.
22 травня, після панахиди, прах Тараса Шевченка принесли Чернечу гору.
“Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому”, – розповідав Честахівський.
Влітку 1884 року на Тарасовій горі збудували перший народний музей – “Тарасову світлицю”, а на могилі встановили чавунний пам’ятник-хрест за проєктом В. Сичугова. У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник “Могила Т. Г. Шевченка”; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році.
- 9 березня в Україні святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка.
- 11 березня у Міністерстві культури та інформаційної політики відбулася церемонія фіксації рекорду України щодо наймасовішого читання поеми “Катерина” Тараса Шевченка, українцями та іноземцями, з нагоди 210-річчя народження Кобзаря в межах ініціативи “Шевченко єднає”.
Об’єднані Арабські Емірати оприлюднили статистику ударів з боку Ірану, згідно з якою, за перші 40 днів конфлікту країна зазнала понад 2800 атак. Державна міністерка Рим Аль-Хашимі наголосила, що переважна більшість ракет та безпілотників була спрямована не на військові цілі, а на мирну інфраструктуру та економічні центри.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готується до вирішального виступу в Палаті громад на тлі гучного скандалу з призначенням посла у США. Глава уряду має пояснити законодавцям, чому він не знав про провалену перевірку безпеки Пітера Мандельсона перед його відправкою до Вашингтона.
Міністерство юстиції США посилює команду слідчих у справі колишнього директора ЦРУ Джона Бреннана, залучивши до процесу Джозефа діДженову. Відомий своєю роботою на Дональда Трампа, адвокат працюватиме над розслідуванням у Південному окрузі Флориди на тлі заяв про політичну вмотивованість процесу.
Пхеньян здійснив серію запусків балістичних ракет у напрямку східного узбережжя. Військові Сеула та Вашингтона вже розпочали детальне вивчення характеристик випущених снарядів, які подолали відстань близько 140 кілометрів.
Влада Ірландії розробляє план поступового завершення програми державного розміщення українських переселенців. Офіційний Дублін має намір звільнити житловий фонд для потреб туризму, пропонуючи натомість біженцям солідну грошову компенсацію за рішення повернутися на батьківщину.