22 травня – річниця перепоховання праху Тараса Шевченка
Джерело: Букви
22 травня 2024 роки минає 163 роки від перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка.
Український поет помер 10 березня 1861 року у віці 47 років у російському Санкт-Петербурзі. Останні роки свого життя Шевченко страждав від ревматизму, яким захворів у засланні в Орській фортеці.
За свідчення історика Олександра Лазаревського, Тарас Григорович мучився з болями, які виникли як ускладнення після застуди. За спогадами історика, 9 березня, напередодні смерті, Шевченко був у важкому стані.
“Якщо вже не судилося жити в Україні, то нехай хоч мої кістки тут лежать”, – казав Шевченко у свій останній день життя, 9 березня, згадував Лазаревський.
У ніч перед смертю поет майже не спав, а близько 5 ранку, випивши чаю, захотів спуститись у свою майстерню. Спустившись униз, Шевченко впав та помер.
Протягом трьох днів після смерті тіло Тараса Шевченка тримали у церкві Академії мистецтв. Труну з тілом поета на Смоленське кладовище Санкт-Петербурга несли студенти.
8 травня 1861 року, після того, як 58 днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу, викопали та перенесли через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею перевезли до Москви.
Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитрівськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бобровицю, Бровари до Києва. Випрягши коней з воза, студенти Університету Святого Володимира провезли труну Ланцюговим мостом і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі.
У Києві з видатним митцем прощались багато осіб. Дехто вважав, що Шевченка варто поховати у Києві, однак Григорій Честахівський, який був приятелем Тараса Григоровича, наполягав на похованні у Каневі, як мріяв сам поет.
Відтак 20 травня 1861 року з Києва до Канева останки Шевченка переправили на пароплаві Кременчук. Дві доби домовина з поетом перебувала в Успенському соборі.
22 травня, після панахиди, прах Тараса Шевченка принесли Чернечу гору.
“Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому”, – розповідав Честахівський.
Влітку 1884 року на Тарасовій горі збудували перший народний музей – “Тарасову світлицю”, а на могилі встановили чавунний пам’ятник-хрест за проєктом В. Сичугова. У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник “Могила Т. Г. Шевченка”; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році.
- 9 березня в Україні святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка.
- 11 березня у Міністерстві культури та інформаційної політики відбулася церемонія фіксації рекорду України щодо наймасовішого читання поеми “Катерина” Тараса Шевченка, українцями та іноземцями, з нагоди 210-річчя народження Кобзаря в межах ініціативи “Шевченко єднає”.
Зоозахисна організація UAnimals спільно з українським коміком і телеведучим Фімою Константиновським створила нову версію гумористичного хіта “Пісня про карася”, щоб закликати брати тварин з притулків. Для пісні також зняли музичний кліп, героями якого стали реальні тварини, що шукають дім.
Німецька оборонна компанія Helsing презентувала Contra – автономну систему протиповітряної оборони на основі штучного інтелекту, призначену для відбиття масованих атак безпілотників і ракет. Спільно компанія представила два перехоплювачі – AD-1 Inferno та AD-2 Ambush.
У Фінляндії цілодобове шоу про життя собаки та її шістьох новонароджених цуценят зібрало майже два мільйони глядачів. Протягом восьми тижнів усі охочі можуть у прямому ефірі спостерігати, як тварини ростуть, роблять перші кроки та поступово пізнають навколишній світ.
В Україні нині налічується 478 масових власників компаній. До цього переліку потрапили особи, котрі є власниками або бенефіціарами щонайменше 50 зареєстрованих компаній.
Коли у родині потрібно одночасно оплачувати комунальні послуги, робити покупки, контролювати витрати дітей, керування фінансами може займати чимало часу. Без зручних цифрових інструментів доводиться зберігати чеки, робити окремі перекази та вирішувати частину питань у банківських відділеннях. Онлайн-банкінг спрощує ці завдання, допомагаючи контролювати основні сімейні фінансові операції через смартфон.