22 травня – річниця перепоховання праху Тараса Шевченка

Джерело: Букви

22 травня 2024 роки минає 163 роки від перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка.

Український поет помер 10 березня 1861 року у віці 47 років у російському Санкт-Петербурзі. Останні роки свого життя Шевченко страждав від ревматизму, яким захворів у засланні в Орській фортеці.

За свідчення історика Олександра Лазаревського, Тарас Григорович мучився з болями, які виникли як ускладнення після застуди. За спогадами історика, 9 березня, напередодні смерті, Шевченко був у важкому стані.

“Якщо вже не судилося жити в Україні, то нехай хоч мої кістки тут лежать”, – казав Шевченко у свій останній день життя, 9 березня, згадував Лазаревський.

У ніч перед смертю поет майже не спав, а близько 5 ранку, випивши чаю, захотів спуститись у свою майстерню. Спустившись униз, Шевченко впав та помер.

Протягом трьох днів після смерті тіло Тараса Шевченка тримали у церкві Академії мистецтв. Труну з тілом поета на Смоленське кладовище Санкт-Петербурга несли студенти.

8 травня 1861 року, після того, як 58 днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу, викопали та перенесли через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею перевезли до Москви.

Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитрівськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бобровицю, Бровари до Києва. Випрягши коней з воза, студенти Університету Святого Володимира провезли труну Ланцюговим мостом і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі.

У Києві з видатним митцем прощались багато осіб. Дехто вважав, що Шевченка варто поховати у Києві, однак Григорій Честахівський, який був приятелем Тараса Григоровича, наполягав на похованні у Каневі, як мріяв сам поет.

Відтак 20 травня 1861 року з Києва до Канева останки Шевченка переправили на пароплаві Кременчук. Дві доби домовина з поетом перебувала в Успенському соборі.
22 травня, після панахиди, прах Тараса Шевченка принесли Чернечу гору.

“Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому”, – розповідав Честахівський.

Влітку 1884 року на Тарасовій горі збудували перший народний музей – “Тарасову світлицю”, а на могилі встановили чавунний пам’ятник-хрест за проєктом В. Сичугова. У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник “Могила Т. Г. Шевченка”; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році.

Представники 22 країн підтримали декларацію із закликом гарантувати, що найпотужніші системи штучного інтелекту залишатимуться під людським контролем. Автори ініціативи пропонують спільні стандарти безпеки та створення міжнародного механізму нагляду.

Дональд Трамп під час зустрічі з Володимиром Зеленським у Нью-Йорку планує домагатися припинення українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. У Білому домі пов’язують ці атаки з подальшим загостренням глобального дефіциту дизеля.

Влада Молдови звернеться до парламенту з проханням оголосити надзвичайний стан у сферах енергетики та водопостачання через небезпечно низький рівень Дністра. Уряд хоче отримати додаткові повноваження для швидкого реагування на можливі перебої.

FOX News Media, ABC News, CBS News, CNN та NBC News призупинили участь у спільному телевізійному пулі Білого дому після того, як адміністрація Дональда Трампа закрила доступ журналістам CNN, MS NOW і Politico.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон працює над великою угодою щодо закупівлі калійних добрив у Білорусі. За його словами, ціна має бути суттєво нижчою за ту, яку США нині платять Канаді.