22 травня – річниця перепоховання праху Тараса Шевченка

Джерело: Букви

22 травня 2024 роки минає 163 роки від перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка.

Український поет помер 10 березня 1861 року у віці 47 років у російському Санкт-Петербурзі. Останні роки свого життя Шевченко страждав від ревматизму, яким захворів у засланні в Орській фортеці.

За свідчення історика Олександра Лазаревського, Тарас Григорович мучився з болями, які виникли як ускладнення після застуди. За спогадами історика, 9 березня, напередодні смерті, Шевченко був у важкому стані.

“Якщо вже не судилося жити в Україні, то нехай хоч мої кістки тут лежать”, – казав Шевченко у свій останній день життя, 9 березня, згадував Лазаревський.

У ніч перед смертю поет майже не спав, а близько 5 ранку, випивши чаю, захотів спуститись у свою майстерню. Спустившись униз, Шевченко впав та помер.

Протягом трьох днів після смерті тіло Тараса Шевченка тримали у церкві Академії мистецтв. Труну з тілом поета на Смоленське кладовище Санкт-Петербурга несли студенти.

8 травня 1861 року, після того, як 58 днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу, викопали та перенесли через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею перевезли до Москви.

Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитрівськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бобровицю, Бровари до Києва. Випрягши коней з воза, студенти Університету Святого Володимира провезли труну Ланцюговим мостом і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі.

У Києві з видатним митцем прощались багато осіб. Дехто вважав, що Шевченка варто поховати у Києві, однак Григорій Честахівський, який був приятелем Тараса Григоровича, наполягав на похованні у Каневі, як мріяв сам поет.

Відтак 20 травня 1861 року з Києва до Канева останки Шевченка переправили на пароплаві Кременчук. Дві доби домовина з поетом перебувала в Успенському соборі.
22 травня, після панахиди, прах Тараса Шевченка принесли Чернечу гору.

“Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому”, – розповідав Честахівський.

Влітку 1884 року на Тарасовій горі збудували перший народний музей – “Тарасову світлицю”, а на могилі встановили чавунний пам’ятник-хрест за проєктом В. Сичугова. У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник “Могила Т. Г. Шевченка”; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році.

Тимчасова президентка Венесуели Делсі Родрігес стала на захист суперечливої нафтової угоди з адміністрацією Дональда Трампа. За її словами, домовленість принесе країні понад 209 мільярдів доларів доходів, водночас право власності на ресурси залишиться за Венесуелою.

Алжир направив до сусіднього Нігеру чотири винищувачі Су-30 після невдалої спроби заколоту серед місцевих військових. У Міноборони Алжиру заявили, що літаки мають допомогти владі Нігеру протидіяти спробам дестабілізації.

Американські сили в неділю завдали удару по двох іранських пускових установках на острові Ларак біля Ормузької протоки. За версією США, сили Корпусу вартових ісламської революції готувалися запускати ракети з морськими мінами.

Україна вже випробувала чотири потенційні перехоплювачі реактивних “Шахедів” і тепер має швидко вдосконалити найефективніші рішення та перейти до виробництва тисяч таких апаратів. Про це йшлося під час спілкування міністра оборони Євгенія Хмари з журналістами.

Google Maps змінив назву озера Онтаріо на “Озеро Америка” для користувачів у США після відповідного указу Дональда Трампа. У Канаді сервіс і надалі показуватиме традиційну назву, а в інших країнах – обидва варіанти.