22 травня – річниця перепоховання праху Тараса Шевченка
Джерело: Букви
22 травня 2024 роки минає 163 роки від перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка.
Український поет помер 10 березня 1861 року у віці 47 років у російському Санкт-Петербурзі. Останні роки свого життя Шевченко страждав від ревматизму, яким захворів у засланні в Орській фортеці.
За свідчення історика Олександра Лазаревського, Тарас Григорович мучився з болями, які виникли як ускладнення після застуди. За спогадами історика, 9 березня, напередодні смерті, Шевченко був у важкому стані.
“Якщо вже не судилося жити в Україні, то нехай хоч мої кістки тут лежать”, – казав Шевченко у свій останній день життя, 9 березня, згадував Лазаревський.
У ніч перед смертю поет майже не спав, а близько 5 ранку, випивши чаю, захотів спуститись у свою майстерню. Спустившись униз, Шевченко впав та помер.
Протягом трьох днів після смерті тіло Тараса Шевченка тримали у церкві Академії мистецтв. Труну з тілом поета на Смоленське кладовище Санкт-Петербурга несли студенти.
8 травня 1861 року, після того, як 58 днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу, викопали та перенесли через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею перевезли до Москви.
Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитрівськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бобровицю, Бровари до Києва. Випрягши коней з воза, студенти Університету Святого Володимира провезли труну Ланцюговим мостом і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі.
У Києві з видатним митцем прощались багато осіб. Дехто вважав, що Шевченка варто поховати у Києві, однак Григорій Честахівський, який був приятелем Тараса Григоровича, наполягав на похованні у Каневі, як мріяв сам поет.
Відтак 20 травня 1861 року з Києва до Канева останки Шевченка переправили на пароплаві Кременчук. Дві доби домовина з поетом перебувала в Успенському соборі.
22 травня, після панахиди, прах Тараса Шевченка принесли Чернечу гору.
“Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому”, – розповідав Честахівський.
Влітку 1884 року на Тарасовій горі збудували перший народний музей – “Тарасову світлицю”, а на могилі встановили чавунний пам’ятник-хрест за проєктом В. Сичугова. У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник “Могила Т. Г. Шевченка”; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році.
- 9 березня в Україні святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка.
- 11 березня у Міністерстві культури та інформаційної політики відбулася церемонія фіксації рекорду України щодо наймасовішого читання поеми “Катерина” Тараса Шевченка, українцями та іноземцями, з нагоди 210-річчя народження Кобзаря в межах ініціативи “Шевченко єднає”.
Протягом доби російські війська понад 20 разів атакували Дніпропетровську область, застосовуючи безпілотники та артилерію. Ударів зазнали п’ять районів регіону, є постраждалі та значні пошкодження цивільної інфраструктури.
У відповідь на нічну серію ударів з боку США, Корпус вартових ісламської революції (КВІР) Ірану заявив про запуск ракет та безпілотників по 85 військових об’єктах Сполучених Штатів у Бахрейні та Кувейті.
У середу, 8 липня, територією України переміщуватиметься активний атмосферний фронт, що принесе зміну погодних умов: очікуються короткочасні дощі, грози, а також посилення вітру.
Увечері 7 липня російські окупаційні війська здійснили черговий цинічний напад на цивільну інфраструктуру Одеської області. Ворог застосував балістичну ракету, споряджену касетною бойовою частиною.
У ніч на 8 липня російські війська завдали ракетного удару по Києву. Внаслідок атаки у Деснянському та Святошинському районах міста спалахнули пожежі, є постраждалі.