22 травня – річниця перепоховання праху Тараса Шевченка

Джерело: Букви

22 травня 2024 роки минає 163 роки від перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка.

Український поет помер 10 березня 1861 року у віці 47 років у російському Санкт-Петербурзі. Останні роки свого життя Шевченко страждав від ревматизму, яким захворів у засланні в Орській фортеці.

За свідчення історика Олександра Лазаревського, Тарас Григорович мучився з болями, які виникли як ускладнення після застуди. За спогадами історика, 9 березня, напередодні смерті, Шевченко був у важкому стані.

“Якщо вже не судилося жити в Україні, то нехай хоч мої кістки тут лежать”, – казав Шевченко у свій останній день життя, 9 березня, згадував Лазаревський.

У ніч перед смертю поет майже не спав, а близько 5 ранку, випивши чаю, захотів спуститись у свою майстерню. Спустившись униз, Шевченко впав та помер.

Протягом трьох днів після смерті тіло Тараса Шевченка тримали у церкві Академії мистецтв. Труну з тілом поета на Смоленське кладовище Санкт-Петербурга несли студенти.

8 травня 1861 року, після того, як 58 днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу, викопали та перенесли через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею перевезли до Москви.

Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитрівськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бобровицю, Бровари до Києва. Випрягши коней з воза, студенти Університету Святого Володимира провезли труну Ланцюговим мостом і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі.

У Києві з видатним митцем прощались багато осіб. Дехто вважав, що Шевченка варто поховати у Києві, однак Григорій Честахівський, який був приятелем Тараса Григоровича, наполягав на похованні у Каневі, як мріяв сам поет.

Відтак 20 травня 1861 року з Києва до Канева останки Шевченка переправили на пароплаві Кременчук. Дві доби домовина з поетом перебувала в Успенському соборі.
22 травня, після панахиди, прах Тараса Шевченка принесли Чернечу гору.

“Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому”, – розповідав Честахівський.

Влітку 1884 року на Тарасовій горі збудували перший народний музей – “Тарасову світлицю”, а на могилі встановили чавунний пам’ятник-хрест за проєктом В. Сичугова. У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник “Могила Т. Г. Шевченка”; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році.

Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.

Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.

Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.

Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.

Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково