ЄС продовжив санкції проти Росії
Джерело: пресслужба ЄС
20 лютого Рада ЄС продовжила введені через повномасштабну війну проти України санкції щодо Росії. Обмежувальні заходи продовжено до 24 лютого 2025 року.
У документі мовиться, що, поки Росія продовжує застосовувати військову силу, тим самим серйозно порушуючи міжнародне право, доцільно зберегти в силі усі раніше прийняті заходи, а також вжити додаткових обмежень ЄС, у разі необхідності.
Зауважимо, пакет санкцій Євросоюзу проти РФ ухвалили напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну 23 лютого 2022 року за визнання Москвою “незалежності” сепаратистських формувань на Донбасі.
Згодом, 6 жовтня 2022 року санкції розширили — у відповідь на анексію Росією українських територій Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей.
Раніше стало відомо, що Угорщина не має наміру накладати вето на 13-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії, оскільки з пакету вдалося виключити положення, що суперечать інтересам Угорщини, зазначив міністр закордонних справ країни Петер Сіярто за підсумками зустрічі із колегами з країн ЄС у Брюсселі.
Вашингтон розглядає можливість запровадження санкцій проти китайських компаній, які, на думку США, допомагають Росії у війні проти України, повідомили члени Конгресу.
- Після того, як Сполучені Штати запровадили санкції проти “тіньового флоту” Кремля, експорт російської нафти різко скоротився в середині листопада.
- З початку повномасштабного вторгнення в Україну, попри введені за це західні санкції, Росія отримала 549 мільярдів євро доходу від експорту викопного палива.
- Росія фактично втратила близько 40 мільярдів доларів, які їй вдалося заробити на продажу нафти в Індію за останні місяці. Вивести ці гроші з індійської фінансової системи виявилося неможливим.
- 14 грудня Конгрес США ухвалив законопроєкт щодо заборони закупівлі ядерного палива в Росії. Наразі документ має підписати президент США Джо Байден.
- Рада ЄС продовжила до 31 січня 2024 року, обмежувальні заходи, спрямовані на окремі сектори економіки РФ.
Організація ЮНЕСКО ухвалила застосування в екстреному порядку механізму “спеціального моніторингу” щодо Будинку Державної промисловості у Харкові. Україна стане першою країною, де застосують механізм спецмоніторингу.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на спільному з президентом Франції Емманюелем Макроном брифінгу заявив, що наразі Польща не планує відправляти свої війська в Україну.
Обраний президент США Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії був переконаний, що здатен забезпечити мирну угоду між Україною та Росією всього за 24 години, проте тепер визнає, що це складніше, ніж він стверджував.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно дати запрошення в НАТО, хоч і визнав, що країна не стане членом Альянсу до закінчення війни.
Як зазначила Стефанішина в інтерв’ю, Україна відкрита до обговорення ідеї розміщення іноземних військ на своїй території для гарантування безпеки.