Україна з Японією обговорили підготовку угоди щодо гарантій безпеки

Джерело: Володимир Зеленський/Telegram

3 квітня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішідою. Сторони зокрема обговорили стан підготовки безпекової угоди за підсумками трьох раундів переговорів.

Обговорили потребу України в нелетальному обладнанні: у спеціальній техніці для облаштування фортифікацій, розмінування та медичної евакуації.

Зеленський висловив вдячність японському уряду та всьому народу за масштабну й різнобічну допомогу. Японія вже надала Україні фінансової підтримки на понад 12 мільярдів доларів та анонсувала додаткову допомогу на нинішній рік.

Також глава держави подякував за проведення в Токіо у лютому Японсько-української конференції, на якій підписали понад 50 двосторонніх угод.

Сторони також обговорили ситуацію на полі бою, зокрема й російський повітряний терор. Зеленський поінформував, що з початку року РФ випустила по Україні майже тисячу ракет, приблизно 2800 “шахедів” і близько семи тисяч керованих авіабомб.

На тлі цього, співрозмовники погодилися щодо необхідності посилення санкційного тиску на Росію та створенні механізму конфіскації заморожених російських активів. Президент акцентував, що запровадження Японією вже 23-го пакету санкцій проти Росії – гарний приклад для інших міжнародних партнерів.

Обговорили з премʼєр-міністром стан підготовки двосторонньої безпекової угоди за підсумками трьох раундів переговорів, — зазначив Зеленський.

Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Раніше Велика Британія, Німеччина та Франція одразу підписали з Україною подібні угоди про безпеку.

У Міноборони підтвердили, що станом на 5 березня вже сім країн підписали безпекові угоди з Україною.

Тоді як 3 квітня Україна та Фінляндія підписали угоду про довгострокове співробітництво у сфері безпеки та підтримки.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.