У МЗС Литви викликали посла Грузії через закон про «іноагентів»
Джерело: пресслужба МЗС Литви
У Міністерство закордонних справ Литви викликали посла Грузії після того, як парламент країни остаточно затвердив закон про “іноагентів” (“Про прозорість іноземного впливу”), подолавши вето президентки Саломе Зурабішвілі.
Послу висловили стурбованість та глибокий жаль стосовно цього кроку правлячої партії “Грузинська мрія”, а також інших дій, спрямованих на залякування та обмеження діяльності громадянського суспільства у країні, що докорінно суперечить конституційно закріпленим інтеграційним прагненням країни до ЄС та НАТО.
Литва глибоко стурбована цими подіями у Грузії та працює з партнерами над розглядом можливих заходів реагування, – зазначили у заяві литовського відомства.
Акцентуючи необхідність забезпечення вільних і чесних виборів, які відображають волю грузинського суспільства, Литва продовжує послідовно підтримувати прагнення грузинського суспільства пов’язати майбутнє країни з ЄС і НАТО.
28 травня парламент Грузії відкинув зауваження президентки країни Саломе Зурабішвілі, подолав вето глави держави і остаточно затвердив закон про “іноагентів”. За подолання вето президентки проголосували 84 депутати, проти – чотири.
Згідно з Конституцією Грузії, закон у триденний термін передається президентці Грузії. Зурабішвілі у п’ятиденний термін має підписати та опублікувати його. Якщо вона відмовиться від підписання, закон підпише та опублікує голова парламенту – Шалва Папуашвілі.
14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
Лідери Європейського Союзу закликали Грузію скасувати нещодавно ухвалений закон про “іноземних агентів”.
Прийняття цього закону негативно впливає на просування Грузії на шляху до ЄС, – заявили Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель та єврокомісар з питань добросусідства та розширення Олівер Варгеї.
Рішення про подальший шлях Грузії знаходиться в руках країни, зазначили вони у спільній заяві.
Ми наполегливо закликаємо владу Грузії скасувати закон, зберегти свою прихильність до вступу до ЄС і просувати необхідні реформи, описані в дев’яти кроках, – мовиться у заяві.
Бельгія, що нині головує в ЄС, висловила жаль у зв’язку з прийняттям грузинським парламентом закону про “іноагенти”. Як зауважила міністерка закордонних справ королівства Аджа Лябіб, цей закон віддаляє Грузію від європейських цінностей. Уряд країни “наполегливо” закликав владу Грузії переглянути заходи та “зберегти зобов’язання перед ЄС”.
Зауважується, що Бельгія підтримує грузинський народ та його вибір на користь демократії, захисту прав людини та верховенства закону.
У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.
Вже 18 травня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на ухвалений закон, і назвала його “російським”.
Цей закон за своєю суттю, за своїм духом є російським законом, який суперечить нашій Конституції та всім європейським стандартам і є перешкодою на європейському шляху. Вето є юридично правильним і сьогодні буде передано до парламенту. Закон не врятує жодна зміна, жодне вдосконалення. Цей закон має бути відкликаний, – заявила президентка.
Проте проросійська політична партія “Грузинська мрія” мала достатньо голосів, щоб подолати вето.
21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.
- У Грузії на площі Європи у Тбілісі пройшов багатотисячний мітинг проти закону про “іноагентів”.
- До антиурядового протесту з вимогою відкликання закону про “іноагентів” у Тбілісі могли долучитися щонайменше 200 тисяч осіб.
- У Грузії продовжуються протести через ухвалення закону про “іноагентів”. Співробітники МВС Грузії зайняли територію перед будівлею парламенту та затримують демонстрантів.
Внаслідок масштабної схеми вирубки лісів на території Лазещинського лісництва, яке є філією “Ясінянське лісомисливське господарство” ДП “Ліси України” довкіллю завдано збитків на 55,8 млн гривень. Посадовцю філії оголосили підозру.
Біля Офісу президента ввечері 22 липня спалахнули протести після того, як влада Україна зробила крок до послаблення антикорупційного агентства. Опоненти вважають це найрадикальніший із низки нещодавніх кроків, спрямованих на концентрацію влади у руках Володимира Зеленського та придушення критики його адміністрації.
Ввечері 22 липня президент Володимир Зеленський підписав закон №12414, що обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Увечері 22 липня, під час виконання польотного завдання на винищувачі Mirage 2000, сталася відмова авіаційної техніки. Пілоту вдалося вчасно катапультуватися.
Працівники Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури прокоментували численні акції протести у низці міст після ухваленням Верховною Радою поправок до законопроєкту №1244, що фактично нівелюють незалежність НАБУ та САП.