«Різанина на площі Тяньаньмень»: 35 років тому в Китаї розстріляли студентську демонстрацію
Джерело: Букви
Події 4 червня 1989 року в Китаї увійшли в історію як “Різанина на площі Тяньаньмень”. Китайська влада руками військових із вогнепальною зброєю та бронетехнікою розігнала протести в Пекіні, розстрілявши, за різними оцінками, від 300 до кількох тисяч людей.
Що передувало?
У 1980-х роках панівна в Китаї Комуністична партія почала дозволяти деякі приватні компанії та іноземні інвестиції. У такий спосіб лідер країни Ден Сяопін сподівався стимулювати економіку та підвищити рівень життя.
Комуністична партія розділилась на тих, хто закликав до швидших змін, і консерваторів, які хотіли зберегти жорсткий державний контроль.
У середині 1980-х років місцеві студенти вийшли на протест. До акцій долучилися люди, які жили за кордоном, і знайомі з більш прогресивними ідеями щодо розвитку країни.
Вже навесні 1989 року протести стали чисельнішими, а їхні учасники вимагали все більшої політичної свободи.
Фото з відкритих джерел
Окрім того, демонстрантів надихнула смерть провідного політичного діяча країни — Ху Яобана, який відповідав за деякі економічні та політичні зміни.
Політичним опонентам вдалося добитися його зняття з керівних посад у партії за два роки до того.
Десятки тисяч людей зібралися в день похорону Ху Яобана у квітні, із закликами до більшої свободи слова та меншої цензури.
Протягом наступних тижнів протестувальники збиралися на площі Тяньаньмень. Їх кількість оцінювали у майже один мільйон.
Незабаром мирні протести перекинулися і на кілька сотень інших міст. Згідно з партійними документами, протести торкнулися 341 міста, а між 5 і 8 червня – після розстрілу на площі Тяньаньмень – люди вийшли на вулиці в 181 місті.
Фото з відкритих джерел
Реакція влади
Спершу влада не вживала жодних заходів проти протестувальників. Посадовці не могли дійти згоди щодо того, як реагувати на мітинги. Дехто пропонував піти на поступки вимогам демонстрантів, інші – розігнати зібрання.
Тим часом демонстранти утворили наметове містечко. Навіть встановили свою Статую Свободи, на якій написали свої вимоги.
Фото з відкритих джерел
В останні два тижні травня в Пекіні було оголошено воєнний стан.
3 і 4 червня війська почали рухатися до площі Тяньаньмень. Вони відкривали вогонь, арештовували та чавили танками протестувальників, аби відновити контроль над територією.
5 червня один з мітингувальників став перед колоною танків, що прямували з площі. Він ніс у руках дві сумки для покупок. Камера зафільмувала, як він йшов, щоб не дозволити танкам проїхати повз.
Фото з відкритих джерел
Його відтягли в бік двоє чоловіків. Саме він став втіленням цього протесту, отримавши прізвисько “Танкова людина”.
Скільки людей загинуло в протестах?
За різними оцінками, тоді загинуло від кількох сотень до кількох тисяч демонстрантів.
Наприкінці червня 1989 року китайський уряд поінформував, що загинуло 200 цивільних і кілька десятків співробітників служб безпеки.
Тоді як в опублікованих у 2017 році документах посольства Великої Британії у Китаї мова йде про смерть 10 000 людей.
Окрім того, до в’язниць Китаю потрапили ті, хто вижив і не зміг утекти. Одних заарештованих після нетривалих судів стратили. Інших – відправляли відбувати терміни покарання в трудові табори політичного перевиховання.
- 18 травня команда Crimean Tatar Foundation USA організувала мітинг у Нью-Йорку на 80-ті роковини примусової депортації етнічного народу з Криму. Мета акції — підвищити обізнаність американської громадськості про злочини радянської влади.
У центральних регіонах Південної Кореї через сильні зливи загинули двоє людей, близько 1000 осіб евакуювали.
17 липня Верховна Рада проголосувала за призначення Юлії Свириденко на посаду прем’єр-міністерки України.
Міністерство закордонних справ Литви передало Білорусі ноту протесту через дрон “Гербера”, що порушив повітряний простір країни.
Антикорупційні рейди проти відомих українських діячів та кроки, спрямовані на підтримку лоялістів на керівних посадах, призвели до звинувачень у тому, що уряд президента Володимира Зеленського крокує до авторитаризму.
Президент США Дональд Трамп заявив, що планує надіслати один лист понад 150 країнам, у якому повідомить, які тарифні ставки на них чекатимуть.