Литва погодила 0,25% ВВП країни на підтримку оборони України

Джерело: Гітанас Науседа/X

26 червня президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що країна виділить не менш 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України.

Науседа акцентував, що Литва твердо стоятиме з Україною до перемоги над Росією.

Сьогодні на засіданні Державної ради оборони ми домовилися виділити не менше 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України. Литва продовжуватиме твердо стояти з Україною до перемоги. Ми завжди підтримуватимемо свободу, – наголосив глава Литви.

Варто зауважити, що CNN проаналізувала міжнародну допомогу Україні і зазначила, що з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2023 року нашій країні виділили майже 100 мільярдів доларів прямої військової допомоги. Згідно з даними Кільського інституту світової економіки, до липня 2023 року майже половина з них припадає на Сполучені Штати. Проте багато менших європейських союзників України виділяють більшу частку свого ВВП, ніж США.

Зокрема мовилося, що Норвегія, Литва, Естонія та Латвія спрямовують на війну понад 1% свого ВВП.

25 червня премʼєр-міністерка Італії Джорджа Мелоні на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом закликала його продемонструвати в російсько-українській війні таку ж рішучість, яку проявила Америка стосовно Ірану.

25 червня Рада Європи підписала з Україною угоду про створення Спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності за злочин агресії Росії проти України.

25 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про справедливий і сталий енергетичний перехід, в яку включили правки стосовно російської агресії та системного терору проти української енергетичної інфраструктури.

25 червня президент Володимир Зеленський провів зустріч із главою США Дональдом Трампом у Гаазі. Сторони зокрема обговорили посилення обороноздатності України через закупівлю американських систем ППО та можливе спільне виробництво дронів. 

Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала дві важливі резолюції, котрі підтверджують міжнародну підтримку України:”Правові аспекти та питання прав людини в контексті агресії РФ проти України” та “Підтримка політичних переговорів щодо забезпечення обміну та звільнення військовополонених”. МЗС називає рішення кроком до справедливості, трибуналу та репарацій за злочини РФ, Білорусі та КНДР.