Литва погодила 0,25% ВВП країни на підтримку оборони України

Джерело: Гітанас Науседа/X

26 червня президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що країна виділить не менш 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України.

Науседа акцентував, що Литва твердо стоятиме з Україною до перемоги над Росією.

Сьогодні на засіданні Державної ради оборони ми домовилися виділити не менше 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України. Литва продовжуватиме твердо стояти з Україною до перемоги. Ми завжди підтримуватимемо свободу, – наголосив глава Литви.

Варто зауважити, що CNN проаналізувала міжнародну допомогу Україні і зазначила, що з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2023 року нашій країні виділили майже 100 мільярдів доларів прямої військової допомоги. Згідно з даними Кільського інституту світової економіки, до липня 2023 року майже половина з них припадає на Сполучені Штати. Проте багато менших європейських союзників України виділяють більшу частку свого ВВП, ніж США.

Зокрема мовилося, що Норвегія, Литва, Естонія та Латвія спрямовують на війну понад 1% свого ВВП.

Напередодні роковин Варшавської битви або ж “Дива на Віслі” прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що російська загроза не втратила актуальності.

14 серпня Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм, під час якої сторони зокрема говорили про ситуацію в дипломатії.

Президент США Дональд Трамп заявив, що європейські союзники України можуть бути залучені до потенційної зустрічі Володимира Зеленського та Володимира Путіна, котру глава Білого дому сподівається організувати.

Не всі країни “коаліції охочих”, яку формують Велика Британія та Франція для захисту України після припинення вогню, виявилися готовими направляти своїх військових на її територію. Тому наразі Лондон відмовився від ідеї направити в Україну контингент для захисту найбільших міст.

Служба зовнішньої розвідки України поінформувала, що Рада з прав людини при президенті РФ запропонувала запровадити так звану “перевірку нових громадян” на повне прийняття культурно-історичних традицій, цінностей та законів країни.