Туреччина скоротила закупівлі російського газу майже вчетверо

Джерело: росЗМІ

Російський “Газпром”, втративши дві третини експорту та отримавши рекордний збиток у своїй історії, продовжує зазнавати проблем на одному з останніх великих ринків продажу газу.

Туреччина, яка стала другим найбільшим клієнтом російського “Газпрому” після припинення постачання до більшості європейських країн, різко скоротила імпорт із Росії.

У квітні турецькі імпортери придбали у “Газпрому” 413 млн кубометрів трубопровідного газу — у 3,6 раза менше проти того ж місяця рік тому (1,523 млрд кубів).

Тоді як закупівлі азербайджанського газу збільшилися — на 12%, до 1,001 млрд кубометрів. Окрім цього, додаткові 544 млн кубометрів Туреччина придбала в Ірані, що становить удвічі більший обсяг проти березня та лютого.

Турецькі компанії повністю відмовилися від російського ЗПГ, зокрема у квітні порти країни не прийняли жодного танкера із російською сировиною.

Нещодавно стало відомо, що німецький імпортер газу Uniper вирішив розірвати контракти на купівлю палива у Росії та припинити довгострокові відносини з російською держкомпанією “Газпром експорт”.

Раніше британська розвідка повідомила, що доходи російської енергетичної компанії “Газпром”, значно скоротившись через втрату європейського ринку, продовжуватимуть падати принаймні до 2030 року.

Зауважимо, 2023 року російська компанія прокачала клієнтам близько 69 млрд кубометрів — мінімальний обсяг із 1985 року. Порівняно з 2022 роком (100,9 млрд кубометрів), який уже став гіршим для компанії РФ за всю її історію, обсяги прокачування газу скоротилися ще на третину.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Раніше ми повідомляли, що Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.

Також стало відомо, що голові правління російського “Газпрому” Олексію Міллеру залишається лише мріяти про такі об’єми продажу газу до Китаю, скільки до повномасштабної війни РФ направляла до Європи. Наразі ж навіть збільшення цих постачань зможе компенсувати всього 11% втраченого ринку.

Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg

Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.

Стало відомо, що через наслідки повномасштабного вторгнення РФ в Україну, російська енергетична компанія “Газпром” минулого року вперше майже за чверть століття опинилася в мінусі.

Так, згідно з оприлюдненим звітом компанії, після прибутку в 1,23 трильйона рублів у 2022 році, чисті збитки за другий рік війни у ​​2023 році становили близько 629 мільярдів рублів (еквівалентно 6,4 мільярда євро).

7 липня президент Володимир Зеленський прибув до Одеси у день Військово-морських сил. Також місто відвідали міністр оборони й закордонних справ Нідерландів Рубен Брекельманс та Каспаро Вельдкамп, а також новопризначений міністр оборони Великої Британії Джон Хілі. Глава держави повідомив про “хороші новини” у співпраці щодо зміцнення українського флоту з цими країнами.

7 липня новопризначений міністр оборони уряду Нідерландів Рубен Брекельманс спільно з главою МЗС країни Каспаро Вельдкампом здійснили перший робочий візит до України, під час якого повідомили, що разом із партнерами нададуть Україні додатковий комплекс ППО Patriot.

7 липня перша леді Олена Зеленська повідомила, що вже з вересня українським школярам викладатимуть курс соціально-емоційного навчання “Уроки щастя”. 

В Інституті вивчення війни застерігають від заяв глави РФ щодо миру. Аналітики переконані, що Путін не прагне миру, натомість намагається заспокоїти західних партнерів України хибними повідомленнями про готовність до переговорів.

7 липня у Франції відбувається другий тур виборів за парламенту. Вже до опівдня проголосували 26,63% громадян, що є рекордним показником з 1981 року.