Южаніна розкритикувала прийнятий бюджет за 80 млрд «другорядних витрат»

Джерело: Ніна Южаніна/Телеграм

Народна депутатка Ніна Южаніна розкритикувала бюджетні витрати на 2024 рік, назвавши їх неприпустимими в умовах війни. Вона наголосила, що 80 млрд грн із державного бюджету мають бути спрямовані на армію, а не на другорядні економічні програми.

Южаніна пояснила, що уряд запланував витратити 80 млрд гривень на програми Мінекономіки та інвестиційні проєкти в 2024–2025 роках. Це включає:

  • Єдиний проєктний портфель (36 млрд грн);
  • індустріальні парки;
  • “інвестняні”;
  • Нацкешбек;
  • “Зимову єПідтримку”;
  • Державний фонд регіонального розвитку;
  • кредити 5-7-9 через Фонд розвитку підприємництва.

Та низку інших напрямів чи то під грифом “Зроблено в Україні”, чи то під гаслом збереження “підтримки українського бізнесу”.

Народна обраниця заявила, що значну частину цих коштів варто було б спрямувати на потреби війська та фортифікаційні роботи. І додала, що нинішні бюджетні плани суперечать реальним потребам країни під час війни.

19 листопада народні депутати ухвалили проєкт державного бюджету на 2025 рік у другому читанні і в цілому. Бюджет в цілому підтримали 257 нардепів.

Раніше Южаніна застерегла, що Комітет Верховної Ради з питань бюджету відхилив пропозицію щодо зарахування військового збору до спеціального фонду, кошти якого мали б скеровувати виключно на сектор безпеки та оборони.

Також вона висловила критику проєкту Державного бюджету на 2025 рік, називаючи його несправедливим через суттєве збільшення видатків на утримання фінансових та контролюючих державних інституцій.

Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.

Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.