«Росія хоче того, на що не має права»: Рубіо пояснив, чому немає угоди по Україні
Джерело: виступ Марко Рубіо у Сенаті
Державний секретар США Марко Рубіо під час слухань у Комітеті з міжнародних відносин пояснив, що причина продовження російсько-української війни у тому, що Росія хоче те, що їй не належить, тоді як Україна прагне повернути втрачені території засобами, які можуть бути недосяжні військовим шляхом.
Принаймні так Рубіо описав “фундаментальний виклик”, який постає перед США у зв’язку з війною РФ проти України.
За його словами, Росія претендує на те, чого вона не має і на що вона не має права, тоді як Україна — на те, що не може повернути військовим шляхом.
Росія хоче того, чого у неї зараз немає і на що вона не має права, а Україна хоче того, що не може повернути військовим шляхом. У цьому суть проблеми.
Саме тому, за його словами, протистояння “не має військового рішення і має закінчитися шляхом переговорів”.
Зауважимо, телефонна розмова президентів США та РФ відбулась 19 травня. За підсумками спілкування Трамп повідомив, що Україна та Росія негайно почнуть перемовини про мир та кінець війни. Він додав, що повідомив про це лідерів України та Європи зазначивши, що місцем проведення мирних перемовин може стати Ватикан. Водночас Трамп нічого не заявив про нові санкції проти РФ.
Кремль, коментуючи розмову Трампа та Путіна, повідомив, що сторони обговорили низку питань, зокрема обмін ув’язненими за формулою “9 на 9” та можливість особистої зустрічі.
Питання посилення санкцій проти РФ з’явилось понад тиждень тому, коли Україна, США та Європа закликали Росію погодитись на 30-денне перемир’я з 12 травня. У відповідь на відмову союзники України обіцяли нові санкції проти РФ.
Але Путін натомість запропонував прямі перемовини РФ та України. Ця пропозиція зацікавила Трампа, відтак запровадження санкцій відклали, а перемир’я не почалось.
При цьому очільник Кремля також відмовився від особистих перемовин з президентом України Володимиром Зеленським і зрештою відбулась зустріч на рівні делегацій країн, у межах якої було погоджено обмін військовополоненими у форматі “1000 на 1000”.
Водночас варто зауважити, що відмова Путіна прибути на перемовини роздратувала лідерів Європи, які продовжують наполягати на запровадженні нових санкцій. Зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мерц минулого тижня заявив, що нові санкції запровадять 20 травня.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також повідомила, що Європа готує чергові санкції проти РФ, які можуть торкнутись обох газопроводів “Північний потік” та зниження стелі цін на російську нафту.
- Глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро закликав розробити такі санкції проти Росії, які б “задушили” її економіку та змусили Кремль припинити війну проти України.
- Журналіст “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк повідомив, що посли Європейського Союзу погодили новий пакет санкцій проти Росії.
- Європа остерігається, що президент США Дональд Трамп відмовляється від своїх зусиль зупинити російсько-українську війну.
Триває 1481-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,2 млн осіб.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.