Україна отримала понад $230 млрд допомоги з початку повномасштабної війни
Джерело: Visual Capitalist
З початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Україна отримала більш як $230 млрд допомоги. На ЄС та США спільно припадає майже 70% загального обсягу допомоги.
На графіку використані дані Ukraine Support Tracker для візуалізації десяти найбільших донорів України у період з 24 січня 2022 року до 31 липня 2023 року.
Джерело: visualcapitalist
Згідно з даними Ukraine Support Tracker – проєкту Кільського інституту світової економіки (IfW), який відстежує міжнародну підтримку України, Європа обігнала Сполучені Штати в обсягах наданої допомоги Україні.
ЄС
Військова допомога Україні містить зброю, техніку та предмети, безпосередньо передані українській армії.
На графіку також зображено гуманітарну допомогу населенню та фінансову допомогу, таку як гранти, кредити та гарантії, надані уряду України. Сюди не входять приватні пожертвування, підтримка переселенців за межами України, або допомога міжнародних організацій.
Станом на липень 2023 року інституції Європейського Союзу були найбільшим донором, надавши понад 90 мільярдів доларів через різні механізми, такі як кредити чи гранти, а також військову допомогу через свій Європейський фонд миру.
На відміну від США, на які припадає найбільша частка військової допомоги, ЄС зосередився на фінансовій допомозі.
Джерело: visualcapitalist
Допомога ЄС містить 3,3 мільярда доларів безпосередньо на озброєння та додаткові 2,1 мільярда доларів на постачання Україні одного мільйона боєприпасів.
Також нині блок розглядає можливість надання Україні фінансової допомоги на 53 мільярди доларів на період 2023-2027 років, включно з використанням заморожених російських активів для підтримки відновлення України.
Попри те, що Данія та Нідерланди не включені до цього переліку, у серпні 2023 року країни оголосили, що пожертвують Україні до 61 винищувача F-16.
Підтримка США
Після Європейського Союзу Сполучені Штати є найбільшим донором з обсягом у понад 70 мільярдів доларів.
Країна вже використала 96% коштів, виділених Україні з початку повномасштабної війни, і це спричинило політичні розбіжності.
У той час як адміністрація Байдена рішуче захищає екстрений додатковий запит щодо національної безпеки на суму 106 мільярдів доларів на допомогу Україні та Ізраїлю, низка сенаторів-республіканців виступають проти нинішнього бюджету, який містить додаткові 60 мільярдів доларів на допомогу Україні.
- Сполучені Штати використали вже 96% коштів, які виділяли Україні, повідомив 8 листопада координатор стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі.
- 31 жовтня держсекретар Ентоні Блінкен та міністр оборони Ллойд Остін закликали законодавців США погодити спільний пакет підтримки для України та Ізраїлю на слуханнях у Конгресі.
- Білий дім 20 жовтня попросив у Конгресу майже 106 мільярдів доларів для фінансування безпеки України, Ізраїлю та США.
- 14 листопада головний демократ у Комітеті Палати представників із питань збройних сил Адам Сміт заявив, що Конгрес повинен ухвалити допомогу Україні “через тижні, а не місяці”.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.