Аналітики ISW пояснили, чому РФ погодилась на масштабний обмін військовополоненими
Джерело: Інститут вивчення війни
3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
Обмін 3 січня 2024 року – перший офіційний обмін від серпня 2023 року. До України повернулись 230 осіб, серед яких військові та цивільні. У російському міноборони повідомили, що в межах обміну повернули 248 осіб.
Фахівці додали, що цей обмін навряд чи був здійснений лише з доброї волі Кремля.
Зокрема у листопаді 2023 року в Україні заявили, що Росія заморозила процес обміну полоненими з невідомих причин.
Також нещодавно відбулось кілька інцидентів, коли російські військові використовували українських військовополонених, порушивши Женевську конвенцію про військовополонених.
Зокрема мовиться про випадки коли РФ створювала батальйон з полонених та змушувала їх брати участь у бойових діях або використовувала українських військових як живий щит. Також зафіксовані випадки розстрілу українських військовослужбовців, які здалися у полон.
“Російське керівництво, можливо, вирішило залучитися до такого великого обміну військовополоненими в цей час, щоб підірвати повідомлення про жорстоке поводження росіян з українськими військовополоненими та виставити Росію зацікавленою в операції у межах міжнародного права та норм. ISW часто оцінювала, що російські високопосадовці часто дуже зацікавлені в тому, щоб представити Росію як таку, що дотримується гуманітарних та інших правових принципів, і час цього обміну військовополоненими може бути частиною цієї ширшої інформаційної діяльності”, – резюмували фахівці.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
У вівторок, 3 березня, на півдні Ірану відбулася масова церемонія поховання 175 осіб, більшість із яких склали учениці початкової школи, що загинули внаслідок авіаудару минулої суботи.
Сирійська арабська республіка розпочала масштабне посилення своїх прикордонних рубежів з Ліваном, задіявши значні сили піхоти та ракетної артилерії.
На тлі побоювань через непередбачуваність політики Вашингтона, Норвегія розпочинає переговори з Парижем про використання французького “ядерного щита” для захисту своїх кордонів.
Прокуратура провінції Емілія-Романья перевіряє низку смертельних випадків, що сталися під час транспортування хворих швидкою допомогою з Форлімпополі у період з листопада 2025 року.
У вівторок, 3 березня, Рада Ірану офіційно проголосила Моджтабу Хаменеї новим Верховним лідером країни, що закріпило перехід влади від його вбитого батька Алі Хаменеї до прямого спадкоємця.