Аналітики ISW пояснили, чому РФ погодилась на масштабний обмін військовополоненими
Джерело: Інститут вивчення війни
3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
Обмін 3 січня 2024 року – перший офіційний обмін від серпня 2023 року. До України повернулись 230 осіб, серед яких військові та цивільні. У російському міноборони повідомили, що в межах обміну повернули 248 осіб.
Фахівці додали, що цей обмін навряд чи був здійснений лише з доброї волі Кремля.
Зокрема у листопаді 2023 року в Україні заявили, що Росія заморозила процес обміну полоненими з невідомих причин.
Також нещодавно відбулось кілька інцидентів, коли російські військові використовували українських військовополонених, порушивши Женевську конвенцію про військовополонених.
Зокрема мовиться про випадки коли РФ створювала батальйон з полонених та змушувала їх брати участь у бойових діях або використовувала українських військових як живий щит. Також зафіксовані випадки розстрілу українських військовослужбовців, які здалися у полон.
“Російське керівництво, можливо, вирішило залучитися до такого великого обміну військовополоненими в цей час, щоб підірвати повідомлення про жорстоке поводження росіян з українськими військовополоненими та виставити Росію зацікавленою в операції у межах міжнародного права та норм. ISW часто оцінювала, що російські високопосадовці часто дуже зацікавлені в тому, щоб представити Росію як таку, що дотримується гуманітарних та інших правових принципів, і час цього обміну військовополоненими може бути частиною цієї ширшої інформаційної діяльності”, – резюмували фахівці.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
Об’єднані Арабські Емірати оприлюднили статистику ударів з боку Ірану, згідно з якою, за перші 40 днів конфлікту країна зазнала понад 2800 атак. Державна міністерка Рим Аль-Хашимі наголосила, що переважна більшість ракет та безпілотників була спрямована не на військові цілі, а на мирну інфраструктуру та економічні центри.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готується до вирішального виступу в Палаті громад на тлі гучного скандалу з призначенням посла у США. Глава уряду має пояснити законодавцям, чому він не знав про провалену перевірку безпеки Пітера Мандельсона перед його відправкою до Вашингтона.
Міністерство юстиції США посилює команду слідчих у справі колишнього директора ЦРУ Джона Бреннана, залучивши до процесу Джозефа діДженову. Відомий своєю роботою на Дональда Трампа, адвокат працюватиме над розслідуванням у Південному окрузі Флориди на тлі заяв про політичну вмотивованість процесу.
Пхеньян здійснив серію запусків балістичних ракет у напрямку східного узбережжя. Військові Сеула та Вашингтона вже розпочали детальне вивчення характеристик випущених снарядів, які подолали відстань близько 140 кілометрів.
Влада Ірландії розробляє план поступового завершення програми державного розміщення українських переселенців. Офіційний Дублін має намір звільнити житловий фонд для потреб туризму, пропонуючи натомість біженцям солідну грошову компенсацію за рішення повернутися на батьківщину.