Росіяни зруйнували або пошкодили 872 пам’ятки культурної спадщини у 17 областях України
Джерело: пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики України
З початку повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року по 25 грудня 2023 року російські війська зруйнували або пошкодили 872 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 120, місцевого значення – 682, щойно виявлених – 70.
Зокрема, у цьому списку пам’ятки архітектури становлять 279 об’єктів, архітектури та містобудування – 255, історії – 203, архітектури, історії – 33, монументального мистецтва – 19, містобудування, монументального мистецтва – 17, археології – 18, архітектури та містобудування, історії – 38, містобудування – 5, науки та техніки – 2, садово-паркового мистецтва – 1, архітектури та містобудування, монументального мистецтва – 1, архітектури, монументального мистецтва – 1.
Водночас згідно з даними ОВА, з початку повномасштабної війни росіяни повністю зруйнували 23 пам’ятки, частково пошкодили 672 пам’ятки, тоді як ступінь пошкодження 177 об’єктів залишається невідомим.
Зауважується, що внаслідок війни пам’ятки культурної спадщини пошкоджені або зруйновані у 17 областях:
- Харківська область – 216 пошкоджених чи зруйнованих пам’яток культурної спадщини (Богодухівський район – 4; Ізюмський – 14; Красноградський – 2; Лозівський – 1; Харківський – 181; Чугуївський – 14). У тому числі 10 національного значення, 202 місцевого значення, 4 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
- Одеська область – 119 (Білгород-Дністровський район – 1; Одеський – 117, Ізмаїльський – 1). У тому числі 28 національного значення, 91 місцевого значення.
- Донецька область – 111 (Краматорський район – 36; Маріупольський – 26; Бахмутський – 28, Покровський – 17; Волноваський – 4). У тому числі 12 національного значення, 99 місцевого значення.
- Херсонська область – 86 (Бериславський район – 10; Білозерський – 2; Каховський – 32; Херсонський – 42). У тому числі 12 національного значення, 44 місцевого значення, 30 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
- Чернігівська область – 70 (Чернігівський район – 63; Корюківський – 1; Новгород-Сіверський – 2; Ніжинський – 3; Прилуцький – 1). У тому числі 27 національного значення, 37 місцевого значення, 6 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
- Київська область – 69 (Білоцерківський район – 1; Броварський район – 5; Бучанський район – 14; Вишгородський район – 6, місто Київ – 43). У тому числі 16 пам’яток національного значення, 37 пам’яток місцевого значення та 16 щойно виявлених об’єктів.
- Запорізька область – 38 пам’яток місцевого значення (Василівський район – 12; Запорізький – 15; Пологівський – 10; Мелітопольський – 1).
- Львівська область – 33 (Золочівський район – 1; Стрийський – 1; Франківський – 29; Галицький – 2). У тому числі 2 національного значення, 31 місцевого значення.
- Дніпропетровська область – 32 (Дніпровський район – 15; Криворізький – 4; Нікопольський – 13). У тому числі 1 національного значення, 25 місцевого значення, 6 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
- Луганська область – 30 пам’яток місцевого значення (Сватівський район – 5; Сєвєродонецький – 23, Щастинський – 2).
- Сумська область – 25 (Конотопський район – 5; Охтирський – 12; Сумський – 7; Шосткинський – 1). У тому числі 5 національного значення, 20 місцевого значення.
- Миколаївська область – 22 (Миколаївський район – 22). У тому числі 3 національного значення, 15 місцевого значення, 4 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
- Хмельницька область – 10 (Шепетівський район – 2; Хмельницький – 8). У тому числі 1 національного значення, 5 місцевого значення, 3 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
- Вінницька область – 4 (Вінницький район – 4). У тому числі 1 національного значення, 3 місцевого значення.
- Полтавська область – 4 (Кременчуцький район – 4). У тому числі 1 національного значення, 2 місцевого значення, 1 щойно виявлений об’єкт культурної спадщини.
- Житомирська область – 2 (Коростенський район – 2). У тому числі 1 національного значення, 1 місцевого значення.
- Кіровоградська область – 1 (Олександрійський район – 1). 1 місцевого значення.
Зауважимо, 4 грудня 2023 року внаслідок російського обстрілу знову пошкоджена будівля Херсонського художнього музею.
1 січня міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що внаслідок атаки ворожого безпілотника музей командира УПА Романа Шухевича в Білогорщі знищено. Згодом Фонд Петра Порошенка заявив намір профінансувати відбудову Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Львові. У ніч на 1 січня будівлю знищив російський “шахед” під час обстрілу.
- ЮНЕСКО заявила, що станом на 26 липня в Україні зафіксували пошкодження 274 культурних об’єктів від початку повномасштабного вторгнення Росії. Найбільше таких зафіксували у Донецькій (78) та Харківській областях (55).
- Експерти ЮНЕСКО рекомендують включити Венецію до списку Всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою, оскільки Італія робить недостатньо для захисту міста від впливу зміни клімату та масового туризму.
- 29 липня до Одеси прибула місія Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) для оцінки шкоди завданої культурним і релігійним об’єктам ракетними ударами російської армії впродовж 19-23 липня.
- Український бренд OLIZ в межах проєкту “Викрадене мистецтво” відтворив на хустках і твіллі власного виробництва зображення викрадених із Херсонського обласного краєзнавчого музею стародавніх коштовних прикрас.
10 квітня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко повідомив, що НБУ розпочав перевірку діяльності Фонду Порошенка, благодійного фонду Roshen та громадської організації “Справа Громад”. Як він зазначив, “підстави для цього — надумані, а питання — абсурдні”.
Принц Гаррі, герцог Сассекський 4 квітня здійснив несподіваний візит до України та відвідав поранених оборонців у львівській клініці Superhumans Centre. Герцог Сассекський приїхав спільно з чотирма ветеранами. Поїздку тримали в таємниці до виїзду з території України.
Пані посол США в Україні Бріджит Брінк залишає свою посаду. Інформацію офіційно підтвердила речниця Держдепартаменту Таммі Брюс.
З 31 країни, котрі беруть участь в обговоренні гарантування безпеки України після завершення бойових дій, половина вже заявила про готовність відправити в Україну свої війська. Проблема полягає в тому, що європейські країни досі не отримали згоди США на підтримку миротворчої місії, що заважає остаточно сформувати так звану “коаліцію охочих”.
Міністерство закордонних справ привітало ухвалення резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи “Російська агресивна війна проти України: необхідність притягнення до відповідальності та уникнення безкарності”.