Аналітики ISW пояснили, чому РФ погодилась на масштабний обмін військовополоненими
Джерело: Інститут вивчення війни
3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
Обмін 3 січня 2024 року – перший офіційний обмін від серпня 2023 року. До України повернулись 230 осіб, серед яких військові та цивільні. У російському міноборони повідомили, що в межах обміну повернули 248 осіб.
Фахівці додали, що цей обмін навряд чи був здійснений лише з доброї волі Кремля.
Зокрема у листопаді 2023 року в Україні заявили, що Росія заморозила процес обміну полоненими з невідомих причин.
Також нещодавно відбулось кілька інцидентів, коли російські військові використовували українських військовополонених, порушивши Женевську конвенцію про військовополонених.
Зокрема мовиться про випадки коли РФ створювала батальйон з полонених та змушувала їх брати участь у бойових діях або використовувала українських військових як живий щит. Також зафіксовані випадки розстрілу українських військовослужбовців, які здалися у полон.
“Російське керівництво, можливо, вирішило залучитися до такого великого обміну військовополоненими в цей час, щоб підірвати повідомлення про жорстоке поводження росіян з українськими військовополоненими та виставити Росію зацікавленою в операції у межах міжнародного права та норм. ISW часто оцінювала, що російські високопосадовці часто дуже зацікавлені в тому, щоб представити Росію як таку, що дотримується гуманітарних та інших правових принципів, і час цього обміну військовополоненими може бути частиною цієї ширшої інформаційної діяльності”, – резюмували фахівці.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
Масштаби залучення африканських найманців до російського вторгнення виявилися значно більшими, ніж вважалося раніше: розвідка Кенії зафіксувала понад тисячу випадків вербування громадян через підставні фірми.
Попри публічну готовність долучитися до ініціативи Білого дому, Білорусь заявила про неможливість участі у вашингтонському саміті, звинувативши організаторів у недотриманні формальностей.
Харківський окружний адміністративний суд виніс знакове рішення у справі про виключення з військового обліку особи, яка здійснила трансгендерний перехід і зіткнулася з опором з боку представників ТЦК.
Під тиском Вашингтона щодо збільшення оборонних бюджетів, Міністерство оборони Італії розробило стратегію радикального розширення армії, яка передбачає залучення понад 100 тисяч нових військовослужбовців до 2044 року.
Президент США Дональд Трамп встановив десятиденний термін для вирішення іранської ядерної кризи, залишивши відчиненими двері як для “історичної угоди”, так і для масштабної військової операції.