Аналітики ISW пояснили, чому РФ погодилась на масштабний обмін військовополоненими
Джерело: Інститут вивчення війни
3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
Обмін 3 січня 2024 року – перший офіційний обмін від серпня 2023 року. До України повернулись 230 осіб, серед яких військові та цивільні. У російському міноборони повідомили, що в межах обміну повернули 248 осіб.
Фахівці додали, що цей обмін навряд чи був здійснений лише з доброї волі Кремля.
Зокрема у листопаді 2023 року в Україні заявили, що Росія заморозила процес обміну полоненими з невідомих причин.
Також нещодавно відбулось кілька інцидентів, коли російські військові використовували українських військовополонених, порушивши Женевську конвенцію про військовополонених.
Зокрема мовиться про випадки коли РФ створювала батальйон з полонених та змушувала їх брати участь у бойових діях або використовувала українських військових як живий щит. Також зафіксовані випадки розстрілу українських військовослужбовців, які здалися у полон.
“Російське керівництво, можливо, вирішило залучитися до такого великого обміну військовополоненими в цей час, щоб підірвати повідомлення про жорстоке поводження росіян з українськими військовополоненими та виставити Росію зацікавленою в операції у межах міжнародного права та норм. ISW часто оцінювала, що російські високопосадовці часто дуже зацікавлені в тому, щоб представити Росію як таку, що дотримується гуманітарних та інших правових принципів, і час цього обміну військовополоненими може бути частиною цієї ширшої інформаційної діяльності”, – резюмували фахівці.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
Президент США Дональд Трамп розпочав внутрішні обговорення щодо можливого виведення частини американських військ із Європи. Головними причинами роздратування Білого дому стали відмова союзників допомагати в Ормузькій протоці та відсутність поступок у питанні придбання Гренландії.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу розпорядився розпочати прямі переговори з ліванським урядом. Зустрічі відбудуться у Вашингтоні вже наступного тижня, а їхнім пріоритетом стане демілітаризація регіону та встановлення офіційних мирних відносин.
Спецпосланець президента РФ Кирил Дмітрієв прибув до Вашингтона для обговорення з командою Дональда Трампа умов завершення війни в Україні та відновлення двосторонньої економічної співпраці. Сторони намагаються знайти спільну мову до завершення терміну дії нафтових пільг для Москви.
В Одесі відбулося прощання з трьома жертвами російської дронової атаки, яка сталася в ніч на 6 квітня. Унаслідок влучання безпілотника в багатоквартирний будинок загинули 31-річна жінка, її маленька донька та ще одна мешканка. Провести загиблих в останню путь прийшли рідні, друзі та колеги.
Перша леді США Меланія Трамп зібрала журналістів у Білому домі для несподіваної заяви, щоб раз і назавжди спростувати чутки про її причетність до оточення Джеффрі Епштейна. Вона категорично заперечила будь-який зв’язок із померлим фінансистом, назвавши повідомлення про їхню співпрацю “брехнею”, яка має припинитися.