Аналітики ISW пояснили, чому РФ погодилась на масштабний обмін військовополоненими
Джерело: Інститут вивчення війни
3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
Обмін 3 січня 2024 року – перший офіційний обмін від серпня 2023 року. До України повернулись 230 осіб, серед яких військові та цивільні. У російському міноборони повідомили, що в межах обміну повернули 248 осіб.
Фахівці додали, що цей обмін навряд чи був здійснений лише з доброї волі Кремля.
Зокрема у листопаді 2023 року в Україні заявили, що Росія заморозила процес обміну полоненими з невідомих причин.
Також нещодавно відбулось кілька інцидентів, коли російські військові використовували українських військовополонених, порушивши Женевську конвенцію про військовополонених.
Зокрема мовиться про випадки коли РФ створювала батальйон з полонених та змушувала їх брати участь у бойових діях або використовувала українських військових як живий щит. Також зафіксовані випадки розстрілу українських військовослужбовців, які здалися у полон.
“Російське керівництво, можливо, вирішило залучитися до такого великого обміну військовополоненими в цей час, щоб підірвати повідомлення про жорстоке поводження росіян з українськими військовополоненими та виставити Росію зацікавленою в операції у межах міжнародного права та норм. ISW часто оцінювала, що російські високопосадовці часто дуже зацікавлені в тому, щоб представити Росію як таку, що дотримується гуманітарних та інших правових принципів, і час цього обміну військовополоненими може бути частиною цієї ширшої інформаційної діяльності”, – резюмували фахівці.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
У Гаазі ввечері 7 травня стався вибух біля офісу партії D66, яка є найбільшою політичною силою у парламенті Нідерландів. Поліція затримала підозрюваного.
США ввели санкції проти заступника міністра нафти Іраку Алі Мааріджа аль-Бахадлі, звинувативши його у сприянні схемам із постачання нафти на користь Ірану та проіранських угруповань.
Місцеві вибори в Англії стали випробуванням для нової системи ідентифікації особи. Міжнародні спостерігачі від Ради Європи зафіксували випадки, коли виборці не змогли віддати свій голос через відсутність необхідних документів із фотокарткою.
Дональд Трамп призупинив введення агресивних мит проти європейських виробників автомобілів, надавши ЄС додаткові два місяці для виконання зобов’язань щодо лібералізації торгівлі.
В Ізраїлі вперше офіційно підтвердили випадок зараження хантавірусом. Ймовірно, пацієнт інфікувався під час перебування у Східній Європі.