Аналітики ISW пояснили, чому РФ погодилась на масштабний обмін військовополоненими
Джерело: Інститут вивчення війни
3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
Обмін 3 січня 2024 року – перший офіційний обмін від серпня 2023 року. До України повернулись 230 осіб, серед яких військові та цивільні. У російському міноборони повідомили, що в межах обміну повернули 248 осіб.
Фахівці додали, що цей обмін навряд чи був здійснений лише з доброї волі Кремля.
Зокрема у листопаді 2023 року в Україні заявили, що Росія заморозила процес обміну полоненими з невідомих причин.
Також нещодавно відбулось кілька інцидентів, коли російські військові використовували українських військовополонених, порушивши Женевську конвенцію про військовополонених.
Зокрема мовиться про випадки коли РФ створювала батальйон з полонених та змушувала їх брати участь у бойових діях або використовувала українських військових як живий щит. Також зафіксовані випадки розстрілу українських військовослужбовців, які здалися у полон.
“Російське керівництво, можливо, вирішило залучитися до такого великого обміну військовополоненими в цей час, щоб підірвати повідомлення про жорстоке поводження росіян з українськими військовополоненими та виставити Росію зацікавленою в операції у межах міжнародного права та норм. ISW часто оцінювала, що російські високопосадовці часто дуже зацікавлені в тому, щоб представити Росію як таку, що дотримується гуманітарних та інших правових принципів, і час цього обміну військовополоненими може бути частиною цієї ширшої інформаційної діяльності”, – резюмували фахівці.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.
Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.
Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.
У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.