Аналітики ISW пояснили, чому РФ погодилась на масштабний обмін військовополоненими
Джерело: Інститут вивчення війни
3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
Обмін 3 січня 2024 року – перший офіційний обмін від серпня 2023 року. До України повернулись 230 осіб, серед яких військові та цивільні. У російському міноборони повідомили, що в межах обміну повернули 248 осіб.
Фахівці додали, що цей обмін навряд чи був здійснений лише з доброї волі Кремля.
Зокрема у листопаді 2023 року в Україні заявили, що Росія заморозила процес обміну полоненими з невідомих причин.
Також нещодавно відбулось кілька інцидентів, коли російські військові використовували українських військовополонених, порушивши Женевську конвенцію про військовополонених.
Зокрема мовиться про випадки коли РФ створювала батальйон з полонених та змушувала їх брати участь у бойових діях або використовувала українських військових як живий щит. Також зафіксовані випадки розстрілу українських військовослужбовців, які здалися у полон.
“Російське керівництво, можливо, вирішило залучитися до такого великого обміну військовополоненими в цей час, щоб підірвати повідомлення про жорстоке поводження росіян з українськими військовополоненими та виставити Росію зацікавленою в операції у межах міжнародного права та норм. ISW часто оцінювала, що російські високопосадовці часто дуже зацікавлені в тому, щоб представити Росію як таку, що дотримується гуманітарних та інших правових принципів, і час цього обміну військовополоненими може бути частиною цієї ширшої інформаційної діяльності”, – резюмували фахівці.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
Пекін не готовий виконувати вимоги Заходу щодо масштабного стимулювання споживання та скорочення промислових субсидій. Аналітики вважають, що Китай розраховує послабити торговельні конфлікти без серйозних змін у своїй політиці.
Домовленість Ірану та Оману щодо нового маршруту судноплавства не означає відновлення руху через Ормузьку протоку. У Тегерані заявили, що для її відкриття потрібні окремі рішення.
На військовій базі Таджі на північ від Багдада загорівся склад боєприпасів. За даними влади Іраку, через сильну спеку частина боєприпасів почала вибухати.
Франція посилила перевірку інвестицій із країн, що не входять до Європи. Тепер купівля від 10% акцій публічної компанії у стратегічній галузі потребуватиме дозволу уряду.
Директора CEO Club Ukraine Дмитра Карчука затримали в Польщі не за новий інцидент на кордоні, а через європейський ордер, виданий Німеччиною. Німецькі правоохоронці вважають, що у 2024 році він міг забрати зі складу 171 електровелосипед за підробленими документами та не доставити вантаж замовнику.