Аналітики ISW пояснили, чому РФ погодилась на масштабний обмін військовополоненими
Джерело: Інститут вивчення війни
3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
Обмін 3 січня 2024 року – перший офіційний обмін від серпня 2023 року. До України повернулись 230 осіб, серед яких військові та цивільні. У російському міноборони повідомили, що в межах обміну повернули 248 осіб.
Фахівці додали, що цей обмін навряд чи був здійснений лише з доброї волі Кремля.
Зокрема у листопаді 2023 року в Україні заявили, що Росія заморозила процес обміну полоненими з невідомих причин.
Також нещодавно відбулось кілька інцидентів, коли російські військові використовували українських військовополонених, порушивши Женевську конвенцію про військовополонених.
Зокрема мовиться про випадки коли РФ створювала батальйон з полонених та змушувала їх брати участь у бойових діях або використовувала українських військових як живий щит. Також зафіксовані випадки розстрілу українських військовослужбовців, які здалися у полон.
“Російське керівництво, можливо, вирішило залучитися до такого великого обміну військовополоненими в цей час, щоб підірвати повідомлення про жорстоке поводження росіян з українськими військовополоненими та виставити Росію зацікавленою в операції у межах міжнародного права та норм. ISW часто оцінювала, що російські високопосадовці часто дуже зацікавлені в тому, щоб представити Росію як таку, що дотримується гуманітарних та інших правових принципів, і час цього обміну військовополоненими може бути частиною цієї ширшої інформаційної діяльності”, – резюмували фахівці.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
У столиці Сирії відбулося перше судове засідання у справі поваленого диктатора Башара Асада та його найближчого оточення. Поки сам експрезидент переховується за кордоном, на лаві підсудних у кайданках постав колишній керівник служби безпеки Атіф Наджиб, якого звинувачують у жорстокому придушенні протестів.
Колишні очільники ізраїльського уряду Нафталі Беннет та Яїр Лапід офіційно оголосили про намір об’єднати свої політичні сили в єдину фракцію. Головною метою союзу є консолідація опозиційного електорату для перемоги над чинним прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу на майбутніх виборах.
Президент Франції Еммануель Макрон під час візиту до Греції виступив за посилення автономної оборони Європи. Він наголосив, що положення Договору про ЄС щодо взаємної допомоги є дієвим механізмом, який уже пройшов перевірку під час нещодавньої кризи на Кіпрі.
23-річний Ліам Прайс, який не має профільної математичної освіти, зміг розв’язати задачу, що залишалася непідкореною світовим світилам протягом шістдесяти років. Використовуючи підписку на ChatGPT Pro, він надіслав запит нейромережі, яка запропонувала неочевидний підхід до гіпотези видатного математика Пола Ердеша.
Військове керівництво Малі оголосило стан підвищеної готовності через масштабний наступ ісламістів та повстанців-туарегів на кілька міст країни. Поки державні медіа заявляють про контроль над ситуацією, джерела повідомляють про загибель високопосадовців та евакуацію глави держави генерала Ассімі Гоїти.