Аналітики ISW пояснили, чому РФ погодилась на масштабний обмін військовополоненими
Джерело: Інститут вивчення війни
3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
Обмін 3 січня 2024 року – перший офіційний обмін від серпня 2023 року. До України повернулись 230 осіб, серед яких військові та цивільні. У російському міноборони повідомили, що в межах обміну повернули 248 осіб.
Фахівці додали, що цей обмін навряд чи був здійснений лише з доброї волі Кремля.
Зокрема у листопаді 2023 року в Україні заявили, що Росія заморозила процес обміну полоненими з невідомих причин.
Також нещодавно відбулось кілька інцидентів, коли російські військові використовували українських військовополонених, порушивши Женевську конвенцію про військовополонених.
Зокрема мовиться про випадки коли РФ створювала батальйон з полонених та змушувала їх брати участь у бойових діях або використовувала українських військових як живий щит. Також зафіксовані випадки розстрілу українських військовослужбовців, які здалися у полон.
“Російське керівництво, можливо, вирішило залучитися до такого великого обміну військовополоненими в цей час, щоб підірвати повідомлення про жорстоке поводження росіян з українськими військовополоненими та виставити Росію зацікавленою в операції у межах міжнародного права та норм. ISW часто оцінювала, що російські високопосадовці часто дуже зацікавлені в тому, щоб представити Росію як таку, що дотримується гуманітарних та інших правових принципів, і час цього обміну військовополоненими може бути частиною цієї ширшої інформаційної діяльності”, – резюмували фахівці.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
У місті Миколаїв Львівської області стався вибух біля будівлі територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Поранений військовослужбовець.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон оголосив про відставку після того, як його правий блок поступився лівоцентристській опозиції на парламентських виборах. За підсумками підрахунку опозиційні партії отримали 176 місць із 349.
Китай звернувся до Ірану з проханням стримати пов’язаних із Тегераном єменських хуситів, повідомили обізнані іранські джерела.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила масштабний план захисту дітей від небезпек в інтернеті, запропонувавши заборонити дітям до 13 років користуватися соціальними мережами.
У Шевченківському районному суді мало відбутися засідання у “вугільній справі” щодо п’ятого президента України Петра Порошенка, проте воно не відбулося через відсутність складу суду.