««Армія. Мова. Віра. ЄС і НАТО» – це не вузькопартійне гасло, а національна ідея українців» – Петро Порошенко

Джерело: пресслужба “Європейська Солідарність”

21 липня 2019 року відбулися парламентські вибори. Через чотири роки, 21 липня 2023 року партія “Європейська Солідарність” відзвітувала перед виборцями та під керівництвом Петра Порошенка, лідера партії, заявила, що “Армія. Мова. Віра. ЄС і НАТО” не є просто вузькопартійним гаслом, а стало національною ідеєю українського народу.

“Армія. Мова. Віра. ЄС і НАТО – дорівнює Україна”, – наголосив Порошенко.

Він додав, що життя українців розділилось на “до 24 лютого 2022 року” та після. 

“До 24 лютого нашими функціями був контроль влади і презентація власного бачення розвитку нашої держави. Але й тоді ми були єдиною політичною силою, яка боролася, щоб усі кошти, які вивільняються з Ковідного фонду, з дорожнього та інших фондів, були спрямовані перед війною на ЗСУ”.

Порошенко зазначив, що у жовтні-листопаді 2021 року презентували 50–мільярдний законопроєкт, який передбачав доукомплектацію бойових бригад, створення стратегічних резервів, перевірку і замінування Чонгару, закупівлю нової техніки, що могло б зупинити президента Росії Володимира Путіна. 

“24 лютого 2022 року я потиснув руку Зеленському і наголосив, що зараз він – не мій опонент, а я – не лідер опозиції в класичному розумінні цього слова. Ми маємо об’єднатися і перемогти Путіна. І наша фракція повністю рухається в цьому напрямку”, – сказав Порошенко.

Лідер партії “Європейська Солідарність” нагадав, що найбільшим пріоритетом українців зараз є армія, і державні кошти потрібно направляти на її зміцнення.

“Кожна копійка, включно з 33 мільйонами, які хотіли вкрасти на ганебних серіалах, мають бути передані армії. Наша команда і мій Фонд поставили до армії тисячу квадрокоптерів, більше сотні “Посейдонів”, бо держава витрачає кошти на серіали. Ми поставляємо зараз 40 “Фоденів”, які за півтори хвилини розвантажують й завантажують чи контейнер з артилерійськими боєприпасами, чи підбиту техніку. І багато, багато іншого”, – наголосив Порошенко.

Він зазначив, що партія ініціюватиме законопроєкти, щоб “передавати армії кошти з непрофільних державних видатків, включно з 2 мільярдами на “єдиний марафон””. Порошенко наголосив на проєктах, які “підтримують волонтерство і благодійність, відновлюють справедливість, в тому числі і щодо бізнесу, захищають інвестиційний клімат, малий та середній бізнес”. 

“Ми не будемо мовчати, коли намагаються зруйнувати систему Прозорро і реформу державних закупівель, систему корпоративного управління, коли усі державні корпорації раніше були прибутковими, перераховуючи гроші до бюджету, а зараз стали банкрутами”, – сказав Петро Порошенко.

Він також додав, що потрібно якнайшвидше ухвалити закони, необхідні для  початку переговорів про вступ України в ЄС і для членства в НАТО.

“Я дуже сподіваюся, що ми зараз це зробимо, бо це підтримує український народ. І вже на Вашингтонському саміті НАТО наступного року ми отримаємо запрошення в цей єдиний блок, який дозволяє зберегти, захистити Україну і мир в світі”.

У тимчасово окупованому Луганську так званий “Верховний суд ЛНР” засудив громадянина Австралії Оскара Дженкінса до 13 років ув’язнення в колонії суворого режиму. Його засудили за звинуваченням у “найманстві”.

У Генеральному штабу ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 16 травня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 115 бойових зіткнень.

15 травня Київрада за ініціативи мера Віталія Кличка, затвердила нові заходи соціальної підтримки столичних мешканців. Окрім 10 тисяч разової допомоги містянам, домівки котрих постраждали від російських атак, Київ додатково надаватиме кошти тим, хто потребуватиме тимчасової оренди житла на час відновлення пошкодженого.Мова про 40 тисяч разової підтримки та 20 тисяч — щомісячної.

15 травня президент Володимир Зеленський своїм указом затвердив склад української делегації для переговорів із Росією у Стамбулі.

Європейський Союз скоригував критерії, за якими оцінюється можливість виключення російських олігархів із санкційних списків. Приводом для посилення стали спроби фігурантів обмежувальних списків оскаржити санкції в Суді Європейського Союзу, заявляючи про їхню “неправомірність”.