Більшість німців виступає за продовження підтримки України – опитування

Джерело: Bild

У Німеччині зростає готовність підтримувати Україну в оборонній боротьбі проти росіян, водночас зменшується страх перед нападом РФ на країни НАТО, свідчать результати опитування Insa для газети Bild.

Так, 52% опитаних ствердно відповіли на запитання: “Чи повинен Захід (США та Європа) надавати Україні додаткову військову та фінансову підтримку, якщо Росія не готова до припинення вогню та мирних переговорів?”.

Водночас 28% респондентів вважають, що допомога має бути як військовою, так і фінансовою. Тоді як по 12% підтримують надання допомоги або лише грошима, або лише озброєнням. Своєю чергою, 35% учасників опитування не бажають підтримувати Україну.

Загалом страх перед ще масштабнішою війною залишається високим: 54% опитаних побоюються, що після України РФ може напасти на країну НАТО, наприклад Польщу або Литву. Втім, це на 8% менше, ніж у вересні 2025 року. Нині 34% німців не відчувають жодних побоювань щодо можливої війни в Європі. Ще 12% не визначилися зі своєю думкою.

Додамо, переважна більшість німців виступають проти виплати соціальної допомоги українським переселенцям і за повернення чоловіків призовного віку до України.

Так, на запитання, чи мають усі українські переселенці у Німеччині отримувати допомогу, лише 17% респондентів відповіли “так”/”скоріше так”. Тоді як дві третини (66%) висловилися проти, обравши однозначне категоричне “ні”. Ще 7% заявили, що їм байдуже, тоді як 10% вагалися з відповіддю.

За даними Федерального агентства з праці Німеччини, станом на березень 2025 року правом на отримання соціальної допомоги, яку виплачують тим, хто шукає роботу або має низькі доходи, користувалися 701 тисяча українців. З них 502 тисячі — працездатні громадяни віком від 15 до 66 років. Порівняно з минулим роком їхня кількість зменшилася приблизно на 4,3 тисячі осіб.

Окрім того, понад половина громадян Німеччини вважають, що Україна повинна відмовитись від своїх територій заради мирної угоди з Росією.

Заступник глави російського МЗС Олександр Панкін заявив, що Росія отримала запрошення взяти участь у саміті G20 на найвищому рівні, котрий відбудеться у грудні в Маямі.

Європейський Союз запровадив жорсткі торговельні санкції проти Росії чотири роки тому, змусивши естонського виробника деревини Puidukoda замінити понад половину своїх постачань ялини та сосни, переорієнтувавшись на країни Скандинавії.

Заклики російського глави Володимира Путіна до збільшення народжуваності, обмеження абортів і спроби нав’язування так званих “традиційних цінностей” не змогли змінити демографічну тенденцію в Росії, яка продовжує рухатися до глибокої кризи.

Бійці підрозділу СБС та 1-го корпусу НГУ Азов 22 квітня знищили командний пункт та місце базування Управління мобільних дій (УМД) ФСБ РФ у тимчасово окупованому Донецьку.

23 квітня країни Європейського Союзу ухвалили 20-й санкційний пакет проти Росії, котрий містить обмеження проти “тіньового флоту”, осіб та підприємств, що підтримують військово-промисловий комплекс РФ, а також закладає основу для подальшої заборони на морські послуги для постачання російської нафти.