Дії Росії не завадять наданню допомоги Україні з боку союзників – НАТО
Джерело: Reuters
Країни НАТО висловили “глибоко стурбованість” нещодавніми російськими атаками, що торкнулися Чехії, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Великої Британії.
В заяві оборонного альянсу від 2 травня мовиться, що “ці інциденти є частиною посилення гібридної діяльності, яку Росія продовжує здійснювати в євроатлантичному регіоні, включно з територією Альянсу та через посередників”.
Минулими тижнями європейські служби безпеки підтвердили діяльність російських шпигунів, зокрема викривши шпигунську мережу у Чехії.
Європейські ЗМІ також повідомили, що член ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD), ймовірно, отримав кошти від проросійського медіа-сайту.
Члени НАТО пообіцяли”«продовжувати підвищувати” свою стійкість проти таких атак і застосовувати свої інструменти для “протидії та боротьби з гібридним впливом Росії”.
Дії Росії не стримають членів Альянсу від продовження підтримки України, – додали у НАТО.
Раніше французька урядова агенція VIGINUM, котра спеціалізується на захисті від ворожого цифрового втручання, виявила мережу зі 193 російських сайтів, метою яких є поширення кремлівської пропаганди на Заході.
Нещодавно The Economist повідомили, що завдяки зміні керівника “комітетів особливого впливу”, Росії вдалося реабілітувати свою розвідку на світовій арені. Серед іншого видання акцентує на покращенні якості роботи й інших російських спецслужб.
Відтак, нині ФСБ, СВР і ГРУ займаються вербуванням росіян, які виїхали до Європи. Водночас наголошено, що особливо велику небезпеку ці особи несуть для Німеччини, адже кількість російських біженців там значно збільшилася після санкцій країн Балтії.
Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія
Агентство додає, що російські спецслужби можуть займатися підготовкою до війни між РФ та НАТО. Серед підходів, крім крадіжки секретної інформації, може бути спроба погіршити стосунки між ЄС та США, підірвати допомогу Україні та спровокувати конфлікти серед учасників Альянсу.
- Німецького військового офіцера звинуватили у шпигунстві на користь Росії.
- Влада Естонії в Тарту затримала російського вченого В’ячеслава Морозова, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ.
- Співробітники Латвійської Служби державної безпеки затримали російського громадянина, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб.
- Бельгійська ультраправа партія Vlaams Belang (“Фламандський інтерес”) виключила зі своїх лав колишнього сенатора Франка Креєльмана через звинувачення в тому, що він впродовж трьох років працював на китайську розвідку.
- Чеська спецслужба викрила пропагандистську мережу, яку фінансує Москва.
- Упродовж 2023 року Росія витратила близько пів мільярда доларів на створення пропаганди так званими “некомерційними” організаціями.
- Франція закликає Європейський Союз запровадити новий режим санкцій проти російської дезінформації та операцій втручання у вибори по всьому світу.
30 квітня міністерка економіки Юлія Свириденко спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США–Україна. Як зауважила міністерка, мовиться про співпрацю на десятиліття вперед.
Орієнтовна вартість робіт з відбудови сучасного корпусу лікарні “Охматдит” становитиме близько 396 мільйонів гривень. Проєктно-кошторисна документація наразі проходить експертизу, а тендер на капітальний ремонт сучасного корпусу оголосять на платформі Prozorro у першій половині травня.
Спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог наголосив, що главі РФ Володимиру Путіну варто визнати зміну ситуації на користь України. Генерал у відставці зауважив, що росіянам, попри шалені втрати у лавах своєї армії, за півтора року не вдалося досягти серйозних здобутків на фронті.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відмовився приїхати до Москви на 9 травня. Про те, що Моді не прийняв запрошення глави РФ Володимира Путіна брати участь в урочистих заходах, повідомив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.
Компанії McDonald’s і Coca-Cola досі розглядають російський ринок як зону підвищених ризиків і не планують повертатися до діяльності у цій країні, свідчать листи компаній до правозахисної групи B4Ukraine.